Варроатоз бджіл різних селекційних кросів карпатського підвиду

М. Стецишин; В. Федорович; Є. Федорович; І. Доскоч

doi:10.31073/agrovisnyk202607-04

М. Стецишин - https://orcid.org/0000-0002-5375-7889
В. Федорович - https://orcid.org/0000-0002-4272-4045
Є. Федорович - https://orcid.org/0000-0002-9910-7902
І. Доскоч - https://orcid.org/0000-0002-0253-3842

DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202607-04

Анотація

Мета. Дослідити особливості перебігу варроатозної інвазії, рівня ураження імаго, трутневого розплоду й розплоду робочих бджіл різних селекційних формувань карпатського підвиду, визначити перспективні селекційні поєднання за показниками стійкості до захворювання в умовах західного регіону України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2020 р. із застосуванням загальнонаукових методів: аналітичних (для аналізу наукової літератури, узагальнення сучасних даних щодо варроатозу та обґрунтування напряму досліджень), біометричних (для математичної обробки експериментальних даних, оцінювання мінливості досліджуваних ознак і порівняння селекційних груп) та статистичних (для оцінювання вірогідності різниці між досліджуваними ознаками). Ураження розплоду оцінювали методом аналізу запечатаного розплоду робочих бджіл і трутнів. Біометричну обробку отриманих результатів здійснювали методами варіаційної статистики за допомогою комп’ютерної програми Statistica 8.0. Результати. Встановлено сезонну динаміку розвитку варроатозної інвазії у бджолосім’ях усіх досліджуваних груп із мінімальними значеннями на початку сезону та максимальними — у літньоосінній період. Доведено, що рівень ураження кліщем Varroa destructor істотно залежить від селекційного походження бджіл. Найменшу екстенсивність варроатозної інвазії імаго, розплоду робочих бджіл і трутнів зафіксовано у бджолиних сімей селекційного кросу ♀ мікропопуляція «67» ´ ♂ мікропопуляція «915», що свідчить про їхню підвищену природну варроастійкість. Виявлено, що трутневий розплід уражується кліщем значно інтенсивніше, ніж робочий, і це має важливе епізоотологічне значення. Висновки. Встановлено, що рівень варроатозної інвазії бджолосімей залежить від селекційного походження бджіл. Найвищу природну варроастійкість виявлено у бджіл селекційного кросу ♀ мікропопуляція «67» ´ ♂ мікропопуляція «915», яких доцільно використовувати в селекційній роботі для підвищення стійкості бджолосімей до Varroa destructor. Отримані результати підтверджують перспективність селекційного підходу як складової інтегрованої системи контролю варроатозу.