Колообіг органічного вуглецю в агроценозах різноротаційних сівозмін

Анотація

Мета. Встановити нормативні параметри моделі обігу вуглецю в агроценозах різноротаційних сівозмін за використання альтернативних видів органічних добрив та виявити основні закономірності спрямування вуглецевого обігу в умовах сучасної кліматичної системи Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, розрахунковий, математико-статистичний. Результати. Між масою Сорг у побічній продукції та масою Сорг, яка залучається до гуміфікації, виявлено прямий кореляційний зв’язок (R=0,94±0,05; R2=0,88); з масою Сорг, яка залучається до витратних статей на мінералізацію, виявлено зв’язок на рівні прямої лінійної залежності. Виявлено критичне надходження Сорг з побічної продукції на рівні 40 – 70 т/га щороку, яке відповідає найнижчому залученню вуглецю до гуміфікації та найвищим темпам мінералізації і виділенню СО2 в атмосферу. За внесення гною через мінералізацію в атмосферу за кумулятивним виходом виділяється у 3,45 раза менше СО2, ніж за внесення побічної продукції. Висновки. В агроценозах різноротаційних сівозмін за використання побічної продукції як органічного добрива формується дефіцитний баланс Сорг, величина якого зменшується за переходу від 7 – 10- до 3 – 5-пільних сівозмін, що свідчить про зменшення дефіцитності значення СО2-фактора і розглядається як доказ лімітування вуглецевого живлення за зростання продуктивності сільськогосподарських культур. За таких обставин вектор СО2-фактора спрямований у бік додатних значень, що сприяє накопиченню органічного вуглецю в основній продукції та ґрунті, при цьому агроценози набувають певної властивості стокових систем.