Агротехнічне пилення орних ґрунтів Лівобережного Лісостепу і Північного Степу України

Анотація

Мета. Дослідити механізми, динаміку та критерії кількісної оцінки агротехнічного пилення як складової повсякденної дефляції ґрунтів; опрацювати прогнозні розрахунки можливих втрат ґрунту від дефляції в зоні Північного Степу України на конкретних дослідних ділянках залежно від рельєфу, гранулометричного складу верхнього шару ґрунту, грудкуватості, зв’язності з урахуванням захисної дії полезахисних лісосмуг. Методи. Загальнонаукові і спеціальні: польовий — для визначення втрат ґрунту залежно від швидкості руху машинно­тракторного агрегату, швидкості вітру, кількості опадів; лабораторний — визначення грудкуватості та розпорошення ґрунту; математико­статистичні — для встановлення кореляційних зв’язків між кліматичними, технологічними і генетичними показниками ґрунтів та дефляційними втратами. Результати. Експериментально встановлено величину втрат ґрунту від агротехнічного пилення, розроблено формулу для їх розрахунку. Визначено оптимальну швидкість руху машинно­тракторного агрегату, складено карти агротехнічного пилення та потенційних вітроерозійних втрат ґрунтів Харківської області. Висновки. У процесі механічних обробок динаміка грудкуватості, як один із основних показників стійкості ґрунту до видування, може змінюватися в межах 50% від вихідної. Величина грудкуватості значною мірою залежить від виду технологічної операції та швидкості руху агротехніки. Під час польових робіт, пов’язаних із механічним впливом на ґрунт, не бажано перевищувати швидкість руху машинно­тракторного агрегату більше 9,7 км/год, оскільки при цьому зменшується кількість розпорошених ерозійних часток (<0,25 мм) та висота їх стрибка (до 2,5 м) під час агресії ходовими апаратами і причіпними механізмами. За швидкості руху аґротехніки 12 км/год висота стрибка таких часток сягає 8–9 м, і вони легко виносяться вітром за межі полів. За швидкості вітру понад 14 м/с польові роботи в зонах Північного Степу і Лівобережного Лісостепу України взагалі не бажано проводити, оскільки втрати ґрунту від агротехнічного пилення збільшуються в кілька разів.