Взаємовплив біотичних та абіотичних факторів і поліфенольного складу сортів винограду

Анотація

Мета. Дослідити поліфенольний склад сортів винограду нової селекції щодо визначення залежності між умістом поліфенолів, генетичним походженням та стійкістю до грибних хвороб багаторічної деревини винограду. Методи. Хроматографічний — для визначення вмісту окремих груп поліфенольних сполук винограду, польовий — визначення рівнів ураження ескою листкового апарату винограду; математичної статистики — для дослідження зв’язку між ступенем ураженості ескою винограду та вмістом поліфенольних сполук. Результати. Показано залежність між генетичним походженням винограду сортів селекції ННЦ «ІВіВ імені В.Є. Таїрова» та поліфенольним складом винограду і вина. Наявність у геномі технічних сортів винограду генетичного матеріалу Vitis amurensis та Vіtis rupestris збільшує вміст загальних поліфенолів у суслі. Доведено, що менший прояв симптомів ески відповідає більшій кількості поліфенольних сполук із груп флавонолів, флаванонів, флавонів, антоціанів і більшому сумарному вмісту поліфенолів. Аналіз умісту окремих сполук підтвердив, що здорові (безсимптомні) кущі мають більший уміст хлорогенової кислоти, водночас хворі кущі переважають здорові рослини за вмістом кверцетину. На підставі оцінки основних груп поліфенольних сполук рослин винограду з різним ступенем ураження ескою та за одночасного аналізу метеорологічних факторів року висунуто припущення щодо потенційного механізму впливу вологості на прояв симптомів ески винограду та наявності зв’язку між фактором вологості і рівнем поліфенольних сполук винограду. Вис­новки. Виявлені залежності можуть стати основою для розроблення методу ранньої діагностики стійкості винограду до грибних хвороб у процесі селекції. Дані щодо вмісту поліфенольних сполук винограду і вина будуть використані для створення бази даних антиоксидантної властивості вин.