Водна безпека — запорука сталого розвитку України

Анотація

Мета. Обґрунтування необхідності досягнення належного (прийнятного) рівня водної безпеки України як стратегічної цілі національної водної політики. Методи. Аналіз, синтез, узагальнення. Результати. Водна безпека полягає в забезпеченні рівного права на питну воду та санітарію для кожної людини. Україна належить до найменш забезпечених власними водними ресурсами країн Європи за питомої величини місцевого стоку, у маловодний рік у розрахунку на 1 мешканця припадає лише 0,6 тис. м3, а з урахуванням транзитного стоку — 1,2 тис. м3. Водозабезпеченість місцевими водними ресурсами по окремих областях України різниться майже в 60 разів. Доступні для використання запаси поверхневих вод нерівномірно розподілені по території країни. Більше половини водних ресурсів зосереджено в басейні р. Дунаю, де потреба у воді не перевищує 5%. Використання потенціалу зрошувальних і дренажних систем є незадовільним: з наявних 2,17 млн га зрошуваних земель фактично поливається близько 500 тис. га, а 2­бічне регулювання здійснюється лише на 250 тис. га із наявних 3,2 млн га осушуваних земель. У секторі водних екосистем відзначається загальна закономірність процесу погіршення якості води річкових басейнів. Завдання формування належного стану водної безпеки України на законодавчому рівні не врегульовано і потребує подальшого наукового обґрунтування та нормативно­правового забезпечення. Висновки. Стан водної безпеки України на національному і секторальному рівнях є незадовільним. Тому досягнення належного (прийнятного) рівня водної безпеки України має стати головною ціллю національної водної політики України, що має бути закріплено у «Водній стратегії України». Головним інструментом досягнення цієї цілі має стати інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом.