Фізіологічна роль епікутикулярних восків для рослин і їх практичне значення

Анотація

Мета. Уточнення особливостей динаміки формування шару епікутикулярних восків на листках бур’янів різних видів у процесі їх органогенезу за різних умов вегетації рослин і визначення ролі такого шару в застосуванні гербіцидів. Методика. Дослідження проводили в лабораторіях гербології ІБКЦБ та ІЗР НААН у 2014–2018 рр. Посівна площа мікроділянки — 1 м2, облікової — 0,5 м2. Повторність дослідів — 7­разова. На ділянці залишали по 50 шт./м2 рослин одного виду бур’янів. Паралельно всі варіанти досліду закладали як в умовах відкритого ґрунту, так і під полімерною прозорою плівкою (захищений ґрунт), де умови вегетації рослин були стабільнішими. Площі відібраних для аналізів листків визначали способом «просічок» (за А.О. Ничипоровичем). Для визначення кількості епікутикулярних восків на листках використовували спосіб «змивання». Після відбору зразків листків для аналізів ділянки обприскували гербіцидом Бетанал експерт к.е. (фенмедіфам — 91 г/л + десмедіфам — 71 г/л + етофумезат 110 г/л) у нормі витрати 1,0 л/га, норма витрати робочої рідини 210 л/га. Результати. Проведені аналізи підтверджують, що на поверхні зелених сім’ядоль різних видів бур’янів, використаних у дослідах, епікутикулярних восків майже немає . До часу формування 4­х листків у ювенільних рослин інтенсивність формування шару епікутикулярних восків зростала. Їх середня кількість у рослин лободи білої була 0,24 г/м2, або на 50% більше від попередніх обліків, гірчака шорсткого — 0,26 г/м2, або на 24% більше порівняно з попередніми показниками, у сходів щириці звичайної (загнутої) — 0,31г/м2, або на 35% більше, ніж у фазі 2­х листків. Із настанням фаз формування листків і накопичення потужнішого шару епікутикулярних восків сходи бур’янів проявляли фазову резистентність до дії гербіциду. Висновки. Епікутикулярні воски є істотною перешкодою на шляху дифузії діючих речовин гербіцидів у тканини мезофілу листків. Зростання у 5,6 раза кількості восків на листках рослин гірчака шорсткого в процесі їх розвитку збігалося зі зниженням рівня ефективності дії гербіциду на 62%, взаємозв’язок факторів r=0,723. У рослин щириці звичайної за збільшення накопичення епікутикулярних восків з 0,09 до 0,72 г/м2 рівень ефективності дії гербіциду знижувався зі 100 до 35%, коефіцієнт кореляції r=0,886.