Стан та динаміка поповнення промислового запасу іхтіофауни Дніпровсько-Бузької гирлової системи

Анотація

Мета. Встановити кількісні та якісні показники угруповань молоді риб, як основи формування сировинної бази промислу та біологічного різноманіття Дніпровсько­Бузької гирлової системи. Методи. Польові іхтіологічні дослідження, математична обробка. Результати. Відібрано та проаналізовано дані щодо видового складу, чисельності та розподілу угруповань молоді риб Дніпровсько­Бузької гирлової системи. Визначено основні тенденції в динаміці уловів молоді на зусилля контрольних знарядь лову, як інтегральної характеристики природного відтворення та основи поповнення сировинної бази промислу. Досліджено умови відтворення різних екологічних груп риб. Проаналізовано динаміку якісного складу промислових уловів. Висновки. Основу промислових уловів риб Дніпровсько­Бузької гирлової системи в останні роки становлять тюлька (62,2%) та сріблястий карась (21,4%); на частку категорії «цінні промислові види» припадало 7,3% загального вилову. Самовідтворювальні популяції риб забезпечили формування 93,5% вилову, тобто природне відтворення залишається основним джерелом поповнення сировинної бази рибодобувного промислу Дніпровсько­Бузької гирлової системи. За даними досліджень 2006–2015 рр., на прибережних ділянках зафіксовано молодь 18­ти видів риб, основу чисельності (56,3–57,2%) становлять малоцінні та другорядні у господарському відношенні види — сріблястий карась, тюлька, атерина. Серед цінних промислових видів найчисельнішими є тараня (7,3%) та лящ (3,4%); за рахунок цих видів у 2010–2017 рр. формувалось у середньому 16,4% загального улову частикових риб. Міжрічна динаміка чисельності молоді промислових видів за останні 10 років свідчить, що за умови підтримання оптимального гідрологічного режиму Дніпровсько­Бузької гирлової системи можна прогнозувати стабільність промислових уловів у найближчій перспективі.