Клональне мікророзмноження імбиру в умовах in vitro

Анотація

Мета. Розробити метод клонального мікророзмноження імбиру для отримання якісного садивного матеріалу. Методи. Лабораторний, біотехнологічний, статистичний. Результати. Проростання бруньок на кореневищах в умовах термостата за температури 28±2ПС та вологості 90% спостерігали через 4 тижні культивування, вихід бруньок становив 161,8%. Застосування 0,1%­го розчину сулеми з експозицією 45–50 хв дало можливість отримати 50,0–63,9% асептичних бруньок імбиру в різних біотипів. Висота первинних пагонів через місяць культивування становила в середньому 2,2 см, кількість коренів — 4,5 шт. на 1 бруньку довжиною 1,9 см. Додавання БАП у живильне середовище збільшує пагоноутворення до 7,7 шт./пагін за 1 пасаж. Утворення коренів спостерігали на 10–14­ту добу культивування в усіх досліджуваних біотипів незалежно від наявності ауксинів у живильному середовищі. За умов вирощування мікророслин імбиру з in vitro на Веселоподільській ДСС та Ялтушківській ДСС приживлюваність розсади становила 72–98%. Висновки. Стимулювання брунькоутворення на кореневищах імбиру в термостаті за температури 28±2 С та вологості 90% забезпечує вихід бруньок 161,8%. Для отримання 50,0–63,9% асептичної культури імбиру in vitro доцільно використовувати 0,1% розчин сулеми з експозицією 45–50 хв, що забезпечує 61,4–81,9% життєздатних бруньок. Використання БАП (3,0 мг/л) дає високий коефіцієнт розмноження імбиру — до 7,7 шт./пагін за 1 пасаж. Культуральні пагони імбиру in vitro не потребують додавання ауксинів у живильне середовище для стимулювання ризогенезу. Культуральна розсада імбиру з in vitro має високий рівень приживлюваності в умовах відкритого ґрунту — 72–98%, що дає змогу використовувати метод клонування in vitro для отримання якісного садивного матеріалу. Розроблений метод клонального мікророзмноження імбиру дає можливість отримати з 1­го введеного в умови in vitro експланта до 1000 укорінених рослин.