Жито озиме як джерело сировини для виробництва біоетанолу

Анотація

Мета. Розрахувати теоретичний вихід спирту із зерна сортів і гібридів жита озимого залежно від генотипу. Методи. Вивчали 29 зразків жита озимого за різних метеорологічних умов років вирощування. Дослід закладали згідно з методикою Б.О. Доспєхова. Теоретичний вихід спирту визначали розрахунковим методом. Результати. Установлено середню врожайність зерна 5,02 т/га за посушливих погодних умов, яка перевищувала середню врожайність культури в Харківській області та Україні на 2,5 т/га. Зразки жита озимого формували підвищений уміст крохмалю в зерні — 61,86% порівняно із середнім по культурі — 55%, при цьому сорти сформували більшу кількість крохмалю — 62,41%, ніж гібриди — 61,13% (НІР=0,54%). Теоретичний вихід спирту у зразків при цьому становив у середньому 220,48 дал/га. Установлено сильну кореляцію між теоретичним виходом спирту і виходом крохмалю з одиниці площі (r=1), урожайністю зерна і виходом крохмалю з одиниці площі (r=0,99), урожайністю зерна і теоретичним виходом спирту (r=0,99) та відсутність кореляції між виходом крохмалю з одиниці площі і його вмістом у зерні. Показано можливість отримання високої врожайності зерна гібридами жита озимого 1000,5–1309,8 г/м2 та підвищеного вмісту крохмалю — 62,6–63,8% у зерні за сприятливих погодних умов. Теоретичний вихід у таких умовах становив 315,3–585,2 дал/га. Висновки. Доведено, що створені в Інституті рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН зазначені сорти та гібриди жита озимого мають високу стабільну врожайність у поєднанні з високим виходом крохмалю з високим теоретичним виходом спирту. Це забезпечує йому конкурентність серед інших альтернативних культур для виробництва біоетанолу.