Продуктивність сумісних агроценозів ярих зернових і зернобобових культур

Анотація

Мета. Удосконалення окремих елементів технології вирощування сумішок зернових (овес, тритикале яре) і зернобобових культур (вика яра, люпин вузьколистий) на схилових землях для підвищення валового збору зерна та поліпшення його якості. Методи. Польовий і лабораторний, вимірювально­ваговий, лабораторно­хімічний, інфрачервоної спектроскопії (Інфрапід­61), математико­статистичний, розрахунково­порівняльний. Результати. Досліджено формування продуктивності агроценозів ярих зернових і зернобобових культур за вирощування на схилових землях Карпатського регіону. Установлено, що за висіву сумішей зернових та зернобобових культур показники врожайності підвищувалися порівняно з одновидовими посівами і залежали від фону удобрення. Найвищими вони були за внесення N32P32K32 за сівби вівса та люпину вузьколистого (4,0+0,8 млн схож. нас./га) — 5,39 т/га, а також у сумішці тритикале ярого з люпином (4,0+0,8 млн схож. нас./га) — 5,54 т/га. Урожайність на удобрених посівах порівняно з конт­ролем (без добрив) збільшилася на 1,19 та 1,34 т/га відповідно. За висіву сумішей зернових із викою одержали дещо нижчу врожайність. Вищий уміст сирого білка отримано у вівсяно­люпинових і тритикале­люпинових сумішках — 18,7–19,7 і 17,8–19,1% (на контролі без добрив) і 20,2–20,6 і 18,4–19,6% (на фоні N32P32K32) відповідно. Вихід сирого білка з одиниці площі зростав з унесенням добрив і залежав від виду сумішки. Найвищі результати отримали за висіву суміші вівса та люпину вузьколистого — 1,084–1,054 т/га (залежно від норми висіву злакового компонента) на фоні мінерального живлення (N32P32K32). За висіву тритикале­люпинової суміші вихід сирого білка був нижчим і становив 1,011–0,987 т/га. Висновки. За вирощування сумішей зернових і зернобобових культур показники продуктивності та якості зерна підвищувалися й залежали від фону удобрення.