Вісник аграрної науки

Методичні підходи до аналізування стану посівів сої за результатами аерофотознімання з БПЛА

2026-09-01T02:48:50+03:00

Мета. Обґрунтувати методичні підходи до аналізування стану посівів сої за результатами аерофотознімання з БПЛА шляхом порівняння ручної векторизації, керованої класифікації за алгоритмом максимальної подібності та некерованої класифікації KMeans, а також визначити доцільність їх поєднання з експертною візуальною інтерпретацією для оцінювання просторової структури рослинного покриву. Методи. Виконано аерофотознімання дослідного полігону за допомогою безпілотного літального апарата DJI Phantom 4 Advanced із подальшим фотограмметричним опрацюванням матеріалів і формуванням високодеталізованого ортофотоплану. В середовищі QGIS проведено візуальне дешифрування та ручну векторизацію основних об’єктів агроландшафту зі створенням полігональних шарів. Для автоматизованого картографування використано методи керованої класифікації за алгоритмом максимальної подібності та некерованої класифікації на основі алгоритму KMeans. Точність результатів оцінювали, порівнюючи дані автоматизованих класифікацій із даними ручного оцифрування, яке використовувалось як еталонний (контрольний) метод. На основі отриманих результатів узагальнювали емпіричні дані для обґрунтування практичних рекомендацій щодо застосування досліджуваних підходів. Результати. Дослідження проводили на території дослідного господарства ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» у с. Павлів Тернопільського рну Тернопільської обл. (49,452057 пн. ш.; 24,805818° сх. д.) у травні – серпні 2025 р. Отримані картографічні матеріали дали змогу кількісно оцінити площі основних об’єктів агроландшафту та визначити проблемні зони з розрідженими сходами. Методи керованої класифікації показали більшу відповідність даним оцифрування (середнє відхилення — 6,7%) порівняно з некерованими (14,7%), які є ефективними з погляду попереднього оцінювання спектрально однорідних ділянок, але не забезпечують точного поділу сходів за щільністю. Аналіз просторової структури покриттів дає змогу планувати локальні агротехнічні заходи й оцінювати потенційну врожайність. Висновки. Методичні підходи до аналізування стану посівів сої за результатами аерофотознімання з БПЛА, оснащених RGBкамерами, є перспективними та економічно доцільними. Автоматизовані методи класифікації ефективні для виділення твердих і контрастних об’єктів та дрібноконтурних ділянок, тоді як детальне оцінювання структури рослинного покриву доцільно здійснювати із застосуванням керованої класифікації в поєднанні з експертною візуальною інтерпретацією.

Ефективність впливу екстрактів рослин на проростання зооспорангіїв збудника раку картоплі

2026-09-01T02:48:51+03:00

Мета. Визначити вплив екстрактів речовин рослинного походження на проростання зооспорангіїв збудника раку картоплі Synchytrium endobioticum (Schilb.) Perc. для їх використання у практиці обмеження поширення карантинного організму. Методи. Лабораторний (закладання лабораторних дослідів із вивчення ефективності дії екстрактів рослин проти збудника раку картоплі), польові (вивчення ефективності екстрактів рослин проти збудника хвороби в польових умовах), фітопатологічні (виявлення й ідентифікація життєздатних зооспорангіїв збудника раку до та після внесення екстрактів). Ефективність впливу екстрактів рослин визначали згідно з Методикою випробування та застосування пестицидів. Обробку результатів досліджень проводили за використання програми Statistica 6. Лабораторні досліди проводили у 2024–2025 рр. у лабораторії карантинних шкідників і хвороб УкрНДСКР Інституту захисту рослин НААН; польові — в Закарпатському центрі з карантину рослин УкрНДСКР Інституту захисту рослин НААН (с. Майдан Хустського рну Закарпатської обл.) на сприйнятливому до раку сорті картоплі Поліська рожева. Результати. За даними проведених лабораторних і польових досліджень ефективність впливу екстрактів м’яти перцевої, чистотілу та горіха волоського на проростання зооспорангіїв збудника раку варіювала в межах 11,7– 38,2%. Відзначали зменшення проростання зооспорангіїв від 46,3 до 28,6 шт./г ґрунту. Щодо ефективності впливу настою м’яти перцевої на проростання зооспорангіїв збудника раку встановлено, що в разі його внесення у ґрунт нормою витрат 200–400 л/га відзначали зниження кількості життєздатних зооспорангіїв збудника раку від 46,3 до 32,0, що становило 11,7–30,9%. За вивчення впливу екстракту чистотілу (норма витрат — 200–400 л/га) кількість пророслих зооспорангіїв збудника раку зменшувалася до 28,6 (15,6–38,2%). За використання екстракту з листків горіха волоського (200–400 л/га) кількість зооспорангіїв зменшилася до 29,8 (14,7–35,6%). Висновки. За результатами лабораторних і польових досліджень установлено, що ефективність впливу екстрактів м’яти перцевої, чистотілу і горіха волоського на проростання зооспорангіїв збудника раку картоплі варіювала в межах 11,7–38,2%. Для боротьби зі збудником хвороби як альтернативу хімічному методу пропонуємо використовувати ці екологічно безпечні речовини. Такий захід контролю збудника раку картоплі рекомендуємо впроваджувати в осередках хвороби для обмеження поширення патогену.

Біологізація технології вирощування та азотфіксувальна продуктивність гороху посівного в умовах Правобережного Лісостепу

2026-09-01T02:48:51+03:00

Мета. Дослідити, як технологічні прийоми вирощування впливають на процеси формування азотфіксувальної продуктивності сортів гороху посівного. Методи. Дослідження здійснювали на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах упродовж 2019–2021 рр. на базі науководослідного господарства «Агрономічне» Вінницького національного аграрного університету, застосовуючи такі методи, як: системний аналіз (опис літературних джерел), експериментальний (закладка польового досліду й визначення одержаних даних), лабораторний (установлення лабораторних даних), розрахунковопорівняльний (моніторинг і підрахунок одержаних результатів), математикостатистичний (підтвердження достовірності отриманих результатів). Обробку отриманих даних проводили методом кореляційнорегресійного та дисперсійного аналізу з використанням програм Mscrocoft Exсel 2013, Statistica 10, AgroStats 2013. Результати. Встановлено, що азотфіксувальна продуктивність гороху посівного сортів Девіз і Царевич значною мірою визначається гідротермічними умовами років проведення досліду й агротехнічними факторами, зокрема передпосівною інокуляцією насіння та позакореневим підживленням. У зазначені роки спостерігали позитивну динаміку росту бульбочкових бактерій на кореневій системі рослин гороху посівного. Кількість і маса активних бульбочкових утворень у стадії росту ВВСН 60–69 варіювала в межах, відповідно, 16,5–34,2 шт./рослину та 64,9–119,2 мг/рослину, що свідчить про важливість комплексного впливу технологічних заходів і погодних умов на формування симбіотичної продуктивності культури. Підтверджено, що передпосівна обробка насіння біопрепаратами Андеріз (2,0 л/т) та Мікофренд (1,5 л/т) із 2 позакореневими підживленнями у фазах бутонізації та формування зелених бобів комплексним добривом Гуміфренд на основі гумату калію (1,0 л/га) позитивно впливали на формування продуктивності гороху посівного сорту Царевич. Висновки. Встановлено, що поєднання передпосівної обробки насіння гороху посівного біопрепаратами Андеріз (2,0 л/т) і Мікофренд (1,5 л/т) з позакореневим підживленням комплексним добривом Гуміфренд на основі гумату калію (1,0 л/га) забезпечує найсприятливіші умови для формування симбіотичної діяльності Rhizobium leguminosarum на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах. За таких умов одержано максимальну кількість біологічного азоту в сортів: Девіз — 48,6 кг/га, Царевич — 56,3 кг/га. Отримані результати підтверджують високу ефективність комплексного застосування біологічних препаратів за передпосівної обробки насіння і комплексних добрив у разі позакореневого підживлення у процесі вирощування гороху посівного та доцільність упровадження таких технологій у виробничу практику.

Фізико-хімічні властивості основних видів меду з різних регіонів України залежно від його ботанічного походження

2026-09-01T02:48:51+03:00

Мета. Дослідити фізикохімічні властивості основних видів меду з різних регіонів України, встановити його ботанічне походження та перевірити якість на відповідність чинним нормативним вимогам. Методи. Досліджували зразки меду, що були надіслані до лабораторії методів оцінки якості та безпечності продукції бджільництва ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» НААН із січня по вересень 2025 р. з 15 областей України. Фізикохімічні показники меду, такі як вологість, уміст діастази, гідроксиметилфурфуролу й проліну, а також електропровідність, визначали із застосуванням методів, рекомендованих ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови». Видовий склад пилкових зерен встановлювали мікроскопічним методом і підтверджували з використанням електронних баз даних пилку Paldat. Отриману інформацію обробляли статистично за допомогою програми Microsoft Excel 15.0 з обчисленням середнього арифметичного (М) та стандартної похибки (m). Результати. Загалом проаналізовано 229 зразків меду бджолиного. Пилковий аналіз 31 зразка, надісланого в лабораторію з маркуванням «мед з акації», засвідчив, що серед них було лише 7 зразків монофлорного продукту, в яких уміст домінуючого пилку акації (Robinia pseudoacacia L.) перевищував 20%. Масова частка води в меду з липи варіювала в досить широкому діапазоні, а саме від 16,0 до 20,8% із середнім значенням 17,5 ± 0,16%, а середнє значення вмісту води в меду з акації становило 18,1 ± 0,03%. Найвище середнє значення ферментативної активності діастази, 33,1 ± 1,04 од. Готе, мав мед із гречки, а найнижче, 12,8 ± 0,8 од. Готе, — мед з акації. Найвище середнє значення електропровідності, 0,580 ± 0,020 мС/см, зафіксовано в меду з липи, а найнижче, 0,186 ± 0,003 мС/см, — у меду з акації. Вміст проліну в меду із соняшнику, який становить найвищий відсоток експертних поставок, варіював у діапазоні від179,0 – 488,0 мг/кг із середнім значенням 266,9 ± 6,4 мг/кг. Висновки. Мелісопалінологічний аналіз показав, що зі 153 зразків меду, які надійшли до лабораторії для встановлення ботанічного складу, 58 не відповідали зазначеному маркуванню. Показники якості 223 зразків меду різного ботанічного походження узгоджувалися з вимогами національного стандарту ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови» й вимогами ЄС, а 6 зразків (3 зразки з гречки, 2 — з акації та 1 — з липи) не відповідали цьому документу за вмістом гідроксиметилфурфуролу. Надійним способом встановлення того, від яких рослин та з якого регіону походить мед, є поєднання результатів мелісопалінологічного аналізу та визначення фізичних і хімічних властивостей.

Репродуктивна здатність кролематок за промислового інтенсивного розведення

2026-09-01T02:48:51+03:00

Мета. Дослідити репродуктивну здатність кролематок породи полтавське срібло за промислового схрещування із самцями 2 порід — радянської шиншили та новозеландської білої, визначити їхню ефективність в умовах інтенсивного розведення. Методи. Дослідження проводили у 2023–2024 рр. в умовах Черкаської сільськогосподарської дослідної станції біоресурсів НААН на кролях 3 порід, а саме: полтавське срібло (ПС), радянська шиншила (РШ), новозеландська біла (НБ), та їхніх помісях. Для схрещування методом параналогів було підібрано 5 груп кролематок чистопородного та 2породного (F1) походження по 10 гол. у кожній. Отримані дані обробляли методами математичної статистики із застосуванням програмного пакета Statistica 12.1 та програми Microsoft Excel 2010 за алгоритмами М.І. Калініна й В.В. Єлісєєва. Результати. Завдяки вдалому схрещуванню порід і належним умовам утримання найкращі генетичні поєднання кролів, такі як 1/2 ПС1/2 НБ ´ НБ та 1/2 ПС1/2 РШ ´ НБ, істотно переважали контрольну групу (ПС ´ ПС): за багатоплідністю — на 9,2%, за великоплідністю — на 5,1%, за молочністю — на 8,5%, за кількістю відлучених кроленят — на 14,0% (р < 0,05), а за масою гнізда на момент відлучення кроленят у віці 28 діб — на 41,2% (р < 0,01). Висновки. Використання у промисловому схрещуванні як материнської породи кролематок полтавське срібло, а як батьківської породи — самців радянської шиншили та новозеландської білої дає змогу підвищити материнські показники. Так, індекс відтворювальних якостей кролематок найвищим був у поєднань 1/2 ПС1/2 НБ ´ НБ — 122,3 — та 1/2 ПС1/2 РШ ´ НБ — 126,5. Висока відтворювальна здатність кролематок позитивно корелює з подальшою відгодівельною і м’ясною продуктивністю нащадків, що робить селекцію ефективнішою за промислового інтенсивного розведення кролів.

Використання генетичної колекції морфологічної сфери в селекції дині звичайної

2026-09-01T02:48:51+03:00

Мета. Визначити селекційні напрями застосування генетично маркованих ліній дині звичайної і створити на їх основі новий ранньостиглий гетерозисний гібрид дині з цінними господарськими показниками. Методи. Польовий (обліки, спостереження) — для оцінювання основних ознак, лабораторний — для визначення вмісту в плодах сухої речовини, вимірювальноваговий — для визначення продуктивності, математикостатистичний — для проведення статистичної обробки результатів дослідження за допомогою програми Statistica 12. Результати. Охарактеризовано особливості колекції генетичного різноманіття дині звичайної з визначенням селекційноцінних джерел морфологічних ознак (гени L, ri, w, W). Встановлено перспективи використання нових ліній із рецесивними маркерними генами (dl, v2), адже це підвищує продуктивність гібридів на 0,23–0,48 кг/росл. Визначено діапазон господарської цінності та виділено гібридні комбінації РЛ2/Т1 та РЛ2/Т2 з поліпшеними адаптивними й продуктивними параметрами. На основі генетично маркованої лінії дині звичайної Фея створено новий гетерозисний гібрид Хвиля (рання група стиглості — 67 діб, урожайність — 18,5 т/га, уміст сухої розчинної речовини — 9,2%). Цей гібрид за врожайністю переважає зарубіжний аналог на 5,1 т/га (38,1%), вмістом сухої розчинної речовини — на 0,4%. Економічний ефект забезпечено на рівні 16,7 тис. грн/га. Висновки. Доведено, що використання генетично маркованих ліній як батьківського компонента сприяє ефективному створенню нових гетерозисних гібридів, які вирізняються сукупністю адаптивних ознак і здатні формувати високу врожайність. У результаті селекційної роботи створено новий гетерозисний гібрид дині звичайної Хвиля з підвищеними рівнями врожайності та біохімічних показників, який рекомендовано для вирощування в зонах промислового баштанництва.

Баланс вуглецю в посівах сільськогосподарських культур на чорноземі типовому та осушених торфових ґрунтах Лісостепу

2026-09-01T02:48:51+03:00

Мета. Встановити баланс вуглецю в посівах сільськогосподарських культур у сівозміні на чорноземі типовому й осушених торфових ґрунтах Лісостепу на підставі порівняння виходу загальної біомаси культур та інтенсивності виділення СО2 з поверхні ґрунту для визначення його впливу на навколишнє природне середовище. Методи. Польовий (для морфологічних порівнянь і визначення продуктивності культур), адсорбції (лабораторний) (для визначення складу поживних речовин у рослинах), варіаційної статистики даних (для встановлення достовірності отриманих даних за використання спеціалізованої програми обробки статистичних даних Statistica 12). Результати. Дослідження проводили на чорноземі типовому й осушених торфових ґрунтах Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» упродовж 2023–2025 рр. Загальний вихід сухої біомаси в посівах пшениці озимої в різних сортів становив 12,6–17,1 т/га, а поглинутого вуглецю — 5,54 ± 1,1–7,52 ± 1,3 т/га, кукурудзи на зерно — відповідно, 21,0 і 9,24 ± 1,6 т/га. У соняшнику та сої на насіння ці показники становили, відповідно, 11,5 і 5,06 ± 0,9, а також 7,6 та 3,32 ± 0,6 т/га, в ехінацеї пурпурової — 11,9 та 5,24 ± 1,0 т/га. На осушених торфових ґрунтах загальний вихід біомаси багаторічних трав (старовікових травостоїв) становив 14,5 т/га за поглинання вуглецю на рівні 6,38 ± 1,1 т/га, а кукурудзи на зерно — відповідно, 18,3 і 8,05 ± 1,2 т/га. Інтенсивність виділення СО2 з поверхні ґрунту залежала від культури, фази вегетації, періоду доби, температури повітря і становила в середньому на чорноземі типовому 3,4 ± 0,5–4,8 ± 0,7 кг/га за добу. На осушених торфових ґрунтах у посівах багаторічних трав і кукурудзи цей показник сягав 8,1–8,8 ± 1,1 кг/га за годину, у нічний час він був на 17–21% нижчим, ніж удень. Баланс вуглецю на чорноземі типовому є додатним у посівах пшениці озимої, кукурудзи на зерно та ехінацеї. Вирощування соняшнику також не є джерелом забруднення CO2. Лише в посівах сої цей баланс має невелике від’ємне значення (–1,13 ± 0,2 т/га). Використання осушених торфових ґрунтів під посіви старовікових низькопродуктивних лучних угідь і кукурудзи є проблематичним з екологічного погляду. Висновки. Баланс вуглецю, визначений за методом адсорбції, показав, що сільськогосподарське використання угідь у зоні Лісостепу в посівах кукурудзи, пшениці озимої, ехінацеї та соняшнику не є джерелом забруднення навколишнього природного середовища вуглекислим газом. Старовікові низькопродуктивні лучні угіддя і посіви кукурудзи на осушених торфових ґрунтах виділяють у навколишнє природне середовище більше вуглецю, ніж поглинають його. Однак ці угіддя у структурі посівних площ держави є незначними (до 1%).

Гематологічний профіль та активність амінотрансфераз крові в підсисних баранчиків за аліментарної дії дріжджових кормових добавок

2026-09-01T02:48:52+03:00

Мета. Дослідити зміни в гематологічному профілі, активність амінотрансфераз крові й інтенсивність росту баранчиків за аліментарної дії дріжджових кормових добавок, виготовлених на основі мікроскопічних дріжджових грибків Kluyveromyces marxianus. Методи. Дослідження проводили в зимововесняний стійловий період у 2025 р. на помісних баранчиках (1 / 2 за кровністю) 2 – 4місячного віку, виведених внаслідок схрещування вівцематок асканійської м’ясововнової породи з баранами м’ясної породи Дорпер. Для цього використовували такі методи: зоотехнічні (визначення поживності кормів, валових і середньодобових приростів живої маси тварин), гематологічні (встановлення гематологічного профілю крові), ензиматичні (визначення активності трансаміназ сироватки крові), аналітичні (аналіз літературних джерел за темою статті) та математикостатистичні (використання стандартних комп’ютерних програм для опрацювання отриманих даних). Результати. Встановлено, що використання у складі комбікорму для підсисних баранчиків 2 – 4місячного віку пробіотика KluActive G і постбіотика NutriLys KM S та їх суміші оптимізує гематологічні показники, не чинить негативного впливу на активність аланін й аспартатамінотрансферази крові, стимулює інтенсивність росту тварин. Висновки. Експериментально доведено, що аліментарне використання вітчизняних дріжджових кормових добавок стимулює метаболічну активність та підвищує продуктивність ягнят. Найістотніший вплив на гематологічний профіль та інтенсивність росту підсисних баранчиків віком 2–4 міс. у стійловий період утримання забезпечує використання у складі раціону кормових добавок на основі дріжджових грибків Kluyveromyces marxianus, а саме суміші пробіотика KA G дозою 0,02% і постбіотика NL KM S дозою 0,2% маси комбікорму.

А. А. Лінчевському — 90

2026-09-01T02:48:52+03:00

С. А. Балюку — 80

2026-09-01T02:48:52+03:00

Б. Т. Стегнію — 75

2026-09-01T02:48:52+03:00

В. М. Самородову — 75

2026-09-01T02:48:52+03:00

О. М. Жукорському — 70

2026-09-01T02:48:52+03:00

Пам’яті І. М. Малиновської

2026-09-01T02:48:52+03:00