Особливості нових зразків сої Glycine max. (L.) в умовах зрошення Півдня України

Анотація

Мета. Вивчення та виділення донорів і генетичних джерел основних господарсько-цінних ознак для подальшого використання їх у селекційному процесі. Методи. Польовий — для встановлення фенологічних фаз росту і розвитку рослин; вимірювально-ваговий — проведення обліку врожаю; лабораторний — визначення структури врожаю; математико-статистичний — для проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки даних з метою оцінки достовірності отриманих результатів досліджень. Результати. Із досліджуваного генофонду сої за ультраскоростиглістю виділено зразок UKR006:01021 Ідеал. Тривалість періоду його вегетації становила 93 доби. Його дозрівання відбулося на 6 діб швидше, ніж стандартного сорту UD0201975 Діона (97 діб). Перевага цього зразка в тому, що вирощувати його можна в основних і післяжнивних та поукісних посівах. «Велике» — 19,8 см (8 балів) прикріплення нижнього бобу над поверхнею ґрунту спостерігали в зразка сої UKR006:01024 Олешшя, «дуже велике» — 21 см (9 балів) — у зразка UKR006:01023 Південна красуня. Найбільш істотний тісний зв’язок із масою насіння з рослини мали кількість продуктивних вузлів, кількість бобів на головному стеблі та бічних гілках, кількість насінин на рослину. Висновки. Виділені джерела основних господарсько-цінних ознак: зразки UKR006:01021 Ідеал за ультраскоростиглістю, UKR006:01024 Олешшя, UKR006:01023 Південна красуня — за висотою прикріплення нижнього бобу рекомендуються до використання в селекційному процесі.