Вплив генетично модифікованої сої на продуктивність і якість м’язової тканини свиней

Анотація

Мета. Дослідити продуктивні і забійні якості молодняку свиней та хімічний склад м’язової тканини і печінки за використання у складі кормових зерносумішей високобілкових кормів — люпину вузьколистого та генетично модифікованої (ГМ) сої. Методи. Для проведення експерименту було сформовано дві групи піддослідних тварин: І групі (контрольній) — згодовували зерносуміш № 1 з люпином вузьколистим (безалкалоїдним) і макухою соняшниковою; ІІ група (дослідна) отримувала зерносуміш № 2 з ГМ­соєю. Живу масу молодняку свиней визначали індивідуальним зважуванням до ранкової годівлі, оплату корму приростом живої маси — розрахунковим методом, забійні якості — за технологією, використовуваною на м’ясопереробних підприємствах, хімічний склад — за загальноприйнятими методиками. Лабораторні дослідження сої, м’язової тканини і печінки на вміст генетично модифікованих організмів проводили в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК. Результати. Встановлено, що соя містить генетично модифіковану дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК), має цільову послідовність промотора 35S + FMV вірусу мозаїки цвітної капусти та NOS­термінатора (нопалін синтази) Agrobacterium tumefaciens. За результатами якісного аналізу найдовшого м’яза спини і печінки молодняку свиней, генетично модифікованих організмів і продуктів з їх умістом не виявлено. Висновки. Оптимізація протеїнового живлення молодняку свиней за рахунок генетично модифікованої сої порівняно з використанням люпину і макухи соняшникової негативно вплинула на живу масу та середньодобові прирос­ти тварин (–11,6%) за більших витрат обмінної енергії (+20,5%) на одиницю приросту. Порівняльний аналіз хімічного складу найдовшого м’яза спини підсвинків показав, що в м’язовій тканині тварин ІІ (дослідної) групи концентрація сухої речовини, протеїну та золи була на 0,60%, 1,10 та 0,08% абс. відповідно меншою, а жиру — на 0,58% абс. більшою, ніж у тварин І (контрольної) групи.