Технологія формування бобово-злакових смугових агрофітоценозів в органічному луківництві на осушуваних органогенних грунтах Лівобережного Лісостепу

Анотація

Мета. Обґрунтувати технологію вирощування бобово-злакових смугових посівів у системі органічного луківництва, визначити вплив багаторічних бобових трав на підвищення продуктивності лучних фітоценозів, формування їхнього ботанічного складу та поліпшення якості кормів в умовах осушуваних органогенних ґрунтів Лівобережного Лісостепу. Методи. Лабораторний — для визначення агрохімічних і водно-фізичних властивостей ґрунту; польовий —визначення продуктивності досліджуваних культур; геоботанічний — установлення ботанічного складу агроценозів; вимірювальний і вимірювально­ваговий — визначення врожайності досліджуваних культур і водного режиму ґрунту; статистичний — установлення достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково­порівняльний — для оцінки економічної та енергетичної ефективності вирощуваних кормових культур. Результати. Досліджено особливості формування ботанічного складу та виходу сухої маси бобово­злакових травостоїв залежно від схеми сівби видового та сортового складу багаторічних бобових трав. Кращі результати продуктивності багаторічних бобово­злакових багаторічних трав було отримано у варіантах досліду з люцерною та конюшиною за схемою сівби — 4 рядки злакових + + 4 рядки бобових. У ботанічному складі врожаю зеленої маси найвищий відсоток багаторічних бобових трав отримали у варіантах із люцерною — 36–45% і конюшиною — 33–39%, що істотно впливало на підвищення продуктивності смугових агрофітоценозів загалом і на поліпшення якості корму зокрема. Висновки. Установлено, що при вирощуванні бобово­злакових багаторічних трав із застосуванням технології на засадах органічного луківництва найпродуктивнішими варіантами були смугові посіви, до складу яких входила люцерна серповидна (жовта) сорту Наречена Півночі. За схеми посіву 44 вихід сухої маси становив 7,76 т/га і 6,23 к. од. У варіантах із конюшиною лучною кращим був сорт Політанка з показником 6,72 т/га сухої маси і 5,65 к. од., що перевищувало контроль в першому випадку на 1,67, другому — на 0,64 т/га сухої маси. Бобово­злакові травосуміші в кращих варіантах із люцерною і конюшиною поліпшують якість кормів порівняно з контролем і забезпечують уміст у сухій масі корму 17,25–18,88% сирого протеїну, 16,90–17,73 — сирого білка, 4,27–4,33 — сирого жиру, 8,88–9,35 — сирої золи, 23,68–25,65% — сирої клітковини, перетравність сухої маси корму становить 60,80–62,72%. Вирощування бобово­злакових смугових травосумішей без застосування хімічних засобів інтенсифікації значно поліпшує екологічну ситуацію в заплавах малих річок, де зосереджені переважно органогенні ґрунти.