Формування продуктивності гірчиці білої за програмованого застосування мінерального та позакореневого удобрення

Анотація

Мета. Визначити особливості формування біолого­технологічного потенціалу продуктивності за розрахунково­програмованого застосування мінерального і позакореневого удобрення для оптимізації рівня інтенсивності та ефективності технології вирощування гірчиці білої. Методи. Польовий — спостереження за ростом і розвитком рослин, агрометеорологічними умовами навколишнього середовища та іншими біолого­фенологічними чинниками; лабораторний — визначення якісних показників насіння та врожаю; статистичний — оцінювання достовірності впливу факторів методом дисперсійної, кореляційної та регресійної обробки результатів дослідження; розрахунково­порівняльний — проведення оцінки ефективності отриманих результатів дослідження. Результати. Установлено вплив доз мінерального удобрення на формування кількісно­біометричних показників рослин в агроценозі: кількість стручків збільшилася із 76 до 137 шт.; насінин у стручку — з 0,2 до 0,6 шт.; маса 1000 насінин — з 5,35 до 5,80 г, що перевищило контроль відповідно на 20–63 шт.; 0,2–0,8 г, 0,16–0,45 г, із застосуванням позакореневого підживлення — відповідно на 6–24 шт.; 0,1–0,4 шт.; 0,08–0,15 г порівняно з варіантами без унесення добрив. Використання мінерального удобрення забезпечило приріст урожаю порівняно з контролем 0,57–1,62 т/га, або 69–174% із часткою впливу фактора А 92–96% і сприяло збільшенню умовно­чистого доходу в 1,3–2,0 рази, застосування позакореневого підживлення — відповідно 0,15–0,2 т/га, або 8–15% із часткою впливу фактора В 2–4% зі збільшенням умовно­чистого доходу на 12–21% порівняно з варіантами без унесення добрив. Висновки. Застосування розрахункового методу мінерального та позакореневого удобрення забезпечило формування програмованої продуктивності гірчиці білої та приріст урожаю порівняно з контролем 0,58–1,57 т/га, або 69–174% за найефективніших варіантів N90P40K70 і N110P50K90.