Зміна агрохімічних властивостей сірого лісового ґрунту за різних систем удобрення

Анотація

Мета. Вивчити вплив різних систем удобрення на трансформацію агрохімічних показників сірого лісового ґрунту за вирощування пшениці озимої в короткоротаційній сівозміні зони Лісостепу. Методи. Польовий (визначення взаємодії об’єкта досліджень із біотичними та абіотичними чинниками), лабораторно­аналітичний (агрохімічні показники ґрунту), математико­статистичний (обробка експериментальних даних). Результати. Досліджено зміну агрохімічних параметрів сірого лісового ґрунту за різних систем удобрення та видів добрив (2021–2023 рр.). Відзначено, що за органо­мінеральної системи удобрення із внесенням 12 т/га сівозмінної площі гною великої рогатої худоби + N100P60K100 у процесі вирощування пшениці озимої сформувався найвищий уміст поживних елементів у ґрунті: легкогідролізованого азоту — 63,2 мг/кг, рухомих форм фосфору й калію — відповідно, 281 і 252 мг/кг, прирости до контролю (без добрив) становили 22%, 67 і 47%. Водночас за біологізованих систем удобрення із застосуванням гною великої рогатої худоби дозою 12 т/га сівозмінної площі на фоні заорювання соломи гороху й біодеструктора вміст азоту становив 61,1 мг/кг, фосфору — 224,0, калію — 233,0 мг/кг, прирости до контролю (солома гороху) — відповідно, 19%, 28, 54%. Доведено, що за впливом на родючість сірого лісового ґрунту органо­мінеральні біоактивні добрива марки органік були рівнозначними органічним системам удобрення, внесенню гною великої рогатої худоби дозами 6 і 12 т/га сівозмінної площі. Висновки. За вирощування пшениці озимої найбільшого відтворення родючості сірого лісового ґрунту можна досягти поєднанням напівперепрілого гною великої рогатої худоби, мінеральних добрив, а також гною по фону соломи та біо­деструктора. У разі дефіциту органічної сировини перспективним є застосування органо­мінерального біоактивного добрива марки органік дозами 1 і 2 т/га.