Вплив обробітку ґрунту й добрив на врожайність та якість зерна ячменю ярого з урахуванням синантропної рослинності агрофітоценозів

Анотація

Мета. Встановити вплив обробітку ґрунту та добрив на врожайність і якість зерна ячменю ярого, дослідити синантропну рослинність. Методи. Лабораторно-польовий з використанням інших сучасних методів та аналізів, зокрема: закладання дослідної ділянки, польових робіт на дослідних ділянках, обліку врожаю, визначення вологи в зерні для перерахунку маси врожаю на стандартну вологу 14%, визначення білка за методом К’єльдаля для встановлення показників якості зерна, проведення геоботанічних описів за методом Браун-Бланке для визначення синантропної рослинності в посівах. Результати. Дослідження проводили в польовому досліді Черкаської ДСГДС ННЦ «Інститут землеробства НААН» упродовж 2021–2023 рр. Ґрунтовий покрив поля представлений чорноземом опідзоленим малогумусним середньосуглинковим на карбонатному лесі. На основі порівняльного оцінювання продуктивності вирощування ярих зернових культур у короткоротаційній зерновій сівозміні за системою нульового обробітку, виконаного після багаторічної оранки й поверхневого обробітку, а також із традиційними технологіями, які базуються на оранці та мілкому безполицевому рихленні, було з’ясовано, що дози мінеральних добрив значно впливають на формування та якість зерна ячменю ярого, зокрема сорту Воєвода. Висновки. Аналіз показників продуктивності ячменю ярого за 2021–2023 рр. показав, що найвищою врожайність (4,44 т/га) була за оранки на удобреному варіанті з максимальною дозою добрив. Найнижчою врожайність (3,37 т/га) виявилася на контролі без добрив за системи no-till по оранці. Найбільшим показник маси 1000 зерен (44,62 г) був за поверхневого обробітку, а найменшим — за оранки (45,47 г). У варіантах за системи обробітку ґрунту no-till уміст білка в зерні ячменю ярого становив 9,95–10,43%. Після дослідження врожайності ячменю ярого методом 2-факторного дисперсійного аналізу виявлено, що внесок обробітку ґрунту становив 36%, дози мінеральних добрив — 30%, взаємодії факторів — 4%, інших чинників — 30%. Досліджувані синантропні види рослин належать до класу STELLARIETEA MEDIAE TX. ET AL. IN TX. 1950 відповідно до міжнародної класифікації рослинності за Браун-Бланке.