Методичні підходи до оптимізації використання схилових земель

Анотація

Мета. Пошук та обґрунтування методичних підходів до формування оптимізаційної моделі просторового розміщення сівозмін, яка ґрунтується на принципах екологічної раціональності та економічної збалансованості використання схилових земель.Методи. Геоінформаційний, розрахунково-аналітичний, економіко-статистичний. Результати. Зменшення врожайності сільськогосподарських культур і збільшення виробничих витрат на схилових ґрунтах провокує до пошуку підходів економічно-ефективного їх використання без розриву з ґрунтоохоронними позиціями. Опрацьовано можливі сценарії оптимізації розташування сівозмін на схилових землях агроформувань із застосуванням моделі ерозії Ц.Є. Мірцхулави. Висновки. Просторове розміщення сівозмін не можна проводити спираючись на одну з груп критеріїв — екологічну або економічну. В цьому випадку комбінаторна оптимізація є раціональним та універсальним інструментарієм просторової оптимізації розміщення сівозмін. Для підвищення економічних та екологічних показників виробництва продукції рослинництва на схилових землях потрібне зниження значення протиерозійного показника сільськогосподарських культур (проміжні культури, агротехнічні та лісомеліоративні заходи тощо), підвищення рівня родючості еродованих ґрунтів, збільшення врожайності вирощуваних культур.