Параметри продуктивності та структура фітомаси різноротаційних сівозмін Лісостепу України

Анотація

Мета. Розробити методологію агроекологічної оцінки продуктивності різноротаційних зернопросапних сівозмін на основі встановлення нормативних парамет­рів продуктивності та структури загальної фітомаси при використанні побічної продукції у якості органічних добрив в умовах сучасної кліматичної системи Лісостепу України. Методи. Польовий, статистичний, лабораторний. Результати. Продуктивність 7–10­пільних сівозмін зростає пропорційно кількості внесених мінеральних добрив та насиченості сівозміни зерновими культурами, у складі яких зростає насиченість кукурудзою, а в групі кормових культур — багаторічними травами до 20%. Продуктивність 3–5­пільних сівозмін залежить від насичення сівозмін зерновими культурами до 60%, де вихід кормових одиниць (к.о.) понад 6 т/га, а за скорочення ротаційності до 3–4­х років і насичення сівозмін кукурудзою до 30–40% вихід к.о. зростає до 7,02–7,22 т/га. У 7–10­пільних сівозмінах найвищий вихід нетоварної продукції становив 18,2–18,4 т/га, а побічної продукції з пожнивними рештками — 12,1–15,1 т/га, вихід загальної фітомаси зростав пропорційно продуктивності і залежав від частки коренів, досягаючи 18,2–18,4 т/га. У 3–5­пільних сівозмінах вихід нетоварної продукції був пропорційним виходу основної продукції, а вихід загальної фітомаси корелював з виходом кореневої маси основної і побічної продукцій. Висновки. Уміст азоту в загальній фітомасі 7–10­пільних сівозмін зростав за насичення сівозмін горохом, соєю і багаторічними травами та досягав 290–399 кг/га. Продуктивність сівозмін зростала за наближення співвідношення вмісту азоту в основній і нетоварній частках урожаю до 1:1, що пов’язано зі зростанням умісту азоту у загальній фітомасі до максимальних значень. У 3–5­пільних сівозмінах максимальний уміст азоту у загальній фітомасі становив 315–365 кг/га.