Модель трансформації кількісних показників максимальних витрат стоку вод зливових опадів у системі балкових водозборів малих річок

Анотація

Мета. Оцінка інтенсивності ерозійно­гідрологічних ситуацій за басейновим принципом як наукової основи підвищення протиерозійного захисту ґрунтів. Методи. Лабораторно­польовий, математико­статистичний, топометричний, морфологічний. Досліджено еродовані чорноземи звичайні агроландшафтів басейну р. Айдар (лівої притоки р. Сіверський Донець). Результати. За базою даних ерозійно­гідрологічних чинників (площа водозборів, км2; зливові опади, мм; частка на водозборі поперечних лісосмуг, %; розораність водозборів, %; коефіцієнт екологічної стабільності; вміст гумусу на ключових точках, %) розроблено математико­статистичну модель витрат стоку від зливових опадів у річках. Для характеристики змін водності річок на шляху руху від витоку річки до гирла застосовано коефіцієнт редукції русел і редукції гідрографічної мережі. З урахуванням редукції опадів, русел і гідрографічної мережі для басейну р. Айдар розроблено модель трансформації річкового стоку на схили окремо для правого та лівого берегів. Засобами програмного комплексу Mapinfo оцифровано модель трансформації річкового стоку на схили та отримано картосхему схилового стоку. Висновки. Застосування сучасних ГІС­технологій дає змогу отримати векторні характеристики кількісних показників максимальних витрат стоку в басейні малих річок, відобразити їхню трансформацію на схили у вигляді TIN­поверхонь і ізоліній та дати їхню кількісну оцінку в 3­рівневій системі: басейн річки → система балкових водозборів гідропостів → схили. Найвпливовіші ерозійно­гідрологічні чинники — зливові опади, розораність території та площа водозборів. Зменшують їхні показники: вміст гумусу, коефіцієнт екологічної стабілізації та поперечні лісосмуги.