Біологічний метод захисту сільськогосподарських культур: перспективи для України

Анотація

Мета. Проаналізувати сучасний стан застосування біологічного методу захис­ту сільськогосподарських культур в Україні та окремих її регіонах, розвитку вітчизняного виробництва біопрепаратів у контексті світового досвіду і перспектив застосування біометоду, основних тенденцій розвитку цього ринку та перспектив екологічного землеробства. Методи. Аналітичні, економіко­статистичні, порівняльного аналізу, графічні, картографічні. Результати. Упродовж останніх років в Україні склалася стійка негативна тенденція домінування хімічних методів захисту сільськогосподарських культур над біологічними. При цьому ситуація в регіонах різниться: якщо у 2016 р. середній показник частки біологічного методу в загальних обсягах застосування засобів захисту сільськогосподарських культур по Україні становив 4,6%, то у 9­ти регіо­нах він був вищим і коливався від 5 до 13%; у переважній більшості регіонів частка біометоду не перевищувала 1–3%, а в 5­ти областях не досягла і 1%. Регіони з найбільшими посівними площами сільськогосподарських культур очолюють антирейтинги із застосування біологічних методів захисту сільськогосподарських культур із обсягами, що не перевищують 5% від посівних площ (Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська та Херсонська області). Висновки. В Україні застосування екологічно безпечного біологічного методу захисту сільськогосподарських культур має тенденцію до подальшого скорочення. З метою подолання цього явища нами пропонуються найприйнятніші сценарії: євроінтеграційний — імплементація органічного законодавства ЄС та доведення площ під органічним землеробством до 1,2%, під екологічним — до 1,6% від усіх площ, зайнятих під сільськогосподарське виробництво; національний — формування і правове забезпечення органічного землеробства, забезпечення національної системи колективної гарантії органічного й екологічного землеробства та доведення площ під органічним землеробством до 1,2%, під екологічним — до 5,6% від усіх площ, зайнятих під сільськогосподарське виробництво.