Оцінка фосфатного та калійного станів цілинних, орних і рекультивованих ґрунтів

Анотація

Мета. Дати точну оцінку фосфатного та калійного станів цілинних і орних природних ґрунтів, рекультивованих ґрунтів різного літологічного складу (переліг). Методи. Статистично­математичний аналіз матеріалів автоматизованого банку даних агрохімічних властивостей ґрунтів. Результати. Установлено закономірності формування фосфатного та калійного станів природних і рекультивованих ґрунтів різних ценозів. Наведено динаміку змін величин забезпеченості цих ґрунтів рухомими сполуками фосфору та калію під впливом різних факторів. Доведено, що природний уміст доступних рослинам поживних речовин у цілинних і перелогових ґрунтах іноді досягає дуже високих значень, які перевищують оптимальні. Проте такий уміст поживних речовин характерний лише для шару дернини або верхнього гумусного (гумусно­акумулятивного) горизонту ґрунтів. Трофічні системи цілинних (перелогових) ґрунтів після їх розорювання характеризуються невисоким значенням показників. Висновки. Найважливішу роль в утворенні системи, яка дає змогу підтримувати високий фосфатний і калійний рівні ґрунтів, відіграють активні форми гумусу. Зростання вмісту новоствореної органічної речовини впродовж 13­ти років сприяло істотному підвищенню забезпеченості верхнього шару 0–5 см рекультивованих ґрунтів рухомими сполуками фосфору і калію. Чим важчим був гранулометричний склад дерново­літогенного ґрунту і чим більше він містив гумусних речовин, тим інтенсивніше накопичувалися фосфор і калій. За умов дернового процесу ґрунтоутворення з активізацією його злаково­бобовими компонентами рекультивовані ґрунти з часом можуть стати резервом для створення продуктивних сільськогосподарських угідь.