Вплив прияружно-прибалкових лісосмуг на ерозійно-акумулятивний процес на улоговинних схилах

Анотація

Мета. Удосконалити теорію розподілу дрібнозему на улоговинних схилах під впливом прияружно­прибалкових лісосмуг і привернути більше уваги до відновлення лісомеліоративних робіт на територіях сільськогосподарського землекористування. Методи. Геоморфологічний аналіз картографічного матеріалу і космічних знімків, підбір типових для умов Північного Степу улоговин на схилах різної експозиції з різним поєднанням сільськогосподарських угідь. Геодезичні методи ґрунтово­ерозійних вишукувань, які визначають характер розвитку і напрям руху ґрунту на різних елементах рельєфу і в результаті — формування контурів змиву — акумуляції на улоговинах. Результати. Установлено вплив прияружно­прибалкових лісосмуг на ерозійно­акумулятивний процес на улоговинах, верхня частина яких знизу обмежена лісосмугою і перебуває під інтенсивним сільськогосподарським землекористуванням, нижня — під кормовими угіддями. У процесі польових і камеральних вишукувань визначено зони впливу лісосмуг. Характер формування контурів змиву і акумуляції свідчить про те, що ґрунт унаслідок змиву або оранки переносився з водозбору та вторинних схилів і відкладався по тальвегу в зоні впливу лісосмуги. Висновки. Прияружно­прибалкові лісосмуги є основою ґрунтозахисного землекористування на схилових землях, сприяють нівелюванню поверхні ґрунту на польовій частині улоговин, уповільнюють ерозійні процеси на водозборах і формують контури акумуляції в зоні свого впливу. Крім того, вони сприяють активності природних механізмів захисту ґрунтів на гідрографічній мережі. Із припиненням активних ерозійних процесів на балковій частині улоговин формується потужний трав’яний покрив, по тальвегу — зарості чагарників. Це свідчить про потребу у відтворенні лісомеліоративних робіт на землях сільськогосподарських підприємств.