Вплив густоти рослин і доз добрив на фотосинтетичну діяль­ність і врожайність сої середньостиглого сорту Святогор в умовах зрошення

Анотація

Мета. Установити оптимальні параметри фотосинтетичної діяльності посівів сої середньостиглого сорту Святогор в умовах зрошення Півдня України залежно від густоти рослин і доз азотних добрив. Методи. Польовий — для визначення урожайності; розрахунковий — для оптимізації дози мінеральних добрив, густоти рослин; вимірювально-ваговий — для встановлення висоти рослин, площі листкової поверхні та фотосинтетичних показників. Результати. Густота посіву значно впливала на величину площі листкової поверхні рослин сої, її показники варіювали в межах 23,5–47,38 тис. м2/га за густоти 300 тис. шт./га, 26,19–52,42 тис. м2/га — за 600 тис. шт./га та 50,56–49,92 тис. м2/га за 900 тис. шт./га. Виявлено, що площа листкової поверхні рослин на ділянках із внесенням N30 і N60 на 50 та 49% переважала неудобрений варіант. Високу врожайність забезпечувала густота культури 600 тис./га на фоні добрива N30 і N60. Висновки. Вперше в умовах Півдня України встановлено особливості формування фотосинтетичної діяльності посівів сої середньостиглого сорту Святогор залежно від густоти рослин і дози азотного добрива, що забезпечують одержання врожайності на рівні 4,32–4,47 т/га. Кращі показники міжфазного фотосинтетичного потенціалу (початок цвітіння – початок наливу насіння) — 1,38–1,23 млн м2 днів/га та за весь період вегетації — 3,45–3,19 млн м2 днів/га сформувалися на ділянках, де густота рослин становила 600 тис. шт./га на фоні N30 і N60, відповідно. Визначено кореляційні зв’язки між рівнем урожайності та досліджуваними чинниками. З’ясовано, що максимальні показники площі листкової поверхні у фазі наливу насіння — 52,42 тис. м2/га за густоти рослин 600 тис. шт./га, рівень внесення азотного добрива передбачає дозу N30.