Вплив доз і способів унесення азотних добрив на врожайність та якість зерна пшениці озимої

Анотація

Мета. Сформувати ефективні умови азотного живлення й досягти високої продуктивності пшениці озимої оптимізацією доз і способів унесення азотних добрив. Методи. Короткотривалий польовий і аналітичний. Результати. Наведено результати досліджень щодо ефективності застосування різних доз і способів унесення азотних добрив під пшеницю озиму, установлено їхній вплив на врожайність та якість зерна. Виявлено, що внесення сульфату амонію по мерзлоталому ґрунту навесні дозою 60 кг/га підвищило врожайність пшениці озимої порівняно з контролем без добрив на 1,25 т/га, порівняно з фоном фосфорних і калійних добрив — на 1,01 т/га за абсолютної величини 6,02 т/га. За внесення азотного добрива приріст урожайності зерна в 4,2 раза був вищим, ніж від унесення фосфорних і калійних добрив. Установлено, що 3-разове внесення азотних добрив навесні формувало найкращі умови азотного живлення й забезпечило найвищу продуктивність пшениці озимої. Максимальну врожайність зерна отримали за внесення азотних добрив навесні по мерзлоталому ґрунту та у фазі кущіння рослин із проведенням позакореневого підживлення сечовиною на VІІІ етапі органогенезу. Накопичення білка в зерні пшениці озимої залежало переважно від унесення азотних добрив у позакореневе підживлення. Проведення 2-х позакореневих підживлень сечовиною на ІV і VІІІ етапах органогенезу на фоні внесення сульфату амонію по мерзлоталому ґрунту навесні забезпечило максимальний уміст білка в зерні. За загальної дози азотних добрив 80 та 110 кг/га з проведенням 2-х підживлень сечовиною (ІV та VІІІ етап органогенезу) уміст білка в зерні підвищився порівняно з одноразовим унесенням азоту по мерзлоталому ґрунту дозою 60 кг/га на 0,3–0,5 та 0,4–0,7%. Висновки. Найвищу врожайність пшениці озимої отримали за внесення азотних добрив навесні загальною дозою 110 кг/га з унесенням сульфату амонію 60 кг/га (ІІ етап) + амонійної селітри 30 кг/га (ІV етап) + позакореневе підживлення сечовиною дозою 20 кг/га (VІІІ етап органогенезу). Урожайність зерна становила 6,57 т/га з перевищенням контролю без добрив на 1,80 т/га. Максимальний уміст білка в зерні забезпечило внесення азотних добрив навесні дозою 110 кг/га з унесенням сульфату амонію 60 кг/га по мерзлоталому ґрунту (ІІ етап) + позакореневе підживлення сечовиною на ІV та VІІІ етапах органогенезу дозою 30 та 20 кг/га відповідно. Уміст білка в зерні становив 12,5% з перевищенням контролю без добрив на 1,4%.