Вплив окремих паратипових чинників на варіабельність розвитку ягнят у постнатальному онтогенезі

Анотація

Мета. Дослідити вплив чисельності ягнят у приплоді та віку матерів на абсолютні показники та варіабельність їхньої живої маси й інтенсивності росту в ранньому постнатальному онтогенезі. Методи. Дослідження проводили на ягнятах при їх народженні та після досягнення ними 120добового віку із застосуванням загальноприйнятих у тваринництві методичних положень і методів біометрії та статистики. Результати. Встановлено закономірність мінливості живої маси ягнят, зумовлену типом народження: зі збільшенням чисельності особин у складі приплоду її показники зменшуються. Найвищою мінливість виявилася в одинаків — 15,0%; у двієнь вона знижувалася до 13,8%, а у трієнь — до 11,9%. Встановлено достатньо високу вірогідну силу впливу фактора віку матерів на мінливість цієї ознаки у ягнят, народжених як одинаками, так і двійнями. Збільшення чисельності вирощуваних вівцематкою ягнят від одного до трьох призводить до зниження їхньої живої маси у 120добовому віці на 9–10%. Показники варіабельності порівняно з попереднім періодом зростають майже вдвічі. Водночас зберігається аналогічна попередньому віку закономірність мінливості, пов’язана зі збільшенням чисельності ягнят у приплоді. Незалежно від віку матерів, загальною особливістю мінливості показника середньодобових приростів живої маси ягнят є істотна перевага двієнь над одинаками. Висновки. Тип народження ягнят, як і вік їхніх матерів, вірогідно впливає на параметри однорідності популяції за показниками живої маси молодняку при народженні та у 120добовому віці. Водночас мінливість має закономірність зменшуватися із зростанням чисельності народжених і вирощуваних вівцематкою ягнят. Показники середньодобових приростів ягнят відзначаються значною варіабельністю, щоправда, її параметри є вищими у двієнь. Більш однорідний за досліджуваними ознаками молодняк можна отримати від вівцематок, ріст яких уже завершився, тобто від тварин 4–6річного віку.