Агрогенні зміни фізико-хімічних властивостей та здоров’я чорноземних ґрунтів за тривалого впливу іригації

Анотація

Мета. Оцінити довготривалий вплив зрошення за використання різної за якістю води на показники сольового складу, склад обмінних катіонів ґрунтового вбирного комплексу як індикатори здоров’я чорноземних ґрунтів з метою сталого управління їх якістю та родючістю. Методи. Польовий — для проведення довготривалих досліджень у польовому досліді; лабораторно­аналітичний — для визначення хімічного складу зрошувальної води, сольового складу ґрунту, складу обмінних катіонів ґрунтового вбирного комплексу (ҐВК); аналізу, теоретичного узагальнення, синтезу — для оцінювання довготривалого впливу зрошення на показники властивостей зрошуваних ґрунтів залежно від якості поливної води, для аналізу часових трендів змін умісту водорозчинних солей у досліджуваних ґрунтах; статистичний — для проведення дисперсійного аналізу за допомогою програмного забезпечення STATISTICA. Дослідження проводили на 2­х об’єктах — стаціонарах, що розміщуються в різних ґрунтово­кліматичних зонах (Лісостепу та Степу) і різняться за рівнем антропогенного навантаження. Результати. На основі аналізу багаточасових трендів умісту водорозчинних солей та обмінних катіонів у зрошуваних чорноземах типовому і звичайному за використання для поливів придатної та непридатної води встановлено, що зі збільшенням терміну зрошення продовжується подальша поступова трансформація складу водорозчинних солей і складу ґрунтового вбирного комплексу, ступінь яких визначається хімічним складом поливної води, зрошувальними нормами, тривалістю іригації, культурою землеробства. За зрошення прісною водою 1 класу якості загальний уміст та вміст токсичних солей не змінився, але відбулася трансформація складу солей. Співвідношення водорозчинних Ca:Na у профілі ґрунту 0–50 см зменшилося з 5,43–4,14:1 до 2,50–1,42:1. За зрошення чорнозему звичайного мінералізованою непридатною водою зміни значень цього показника були більш істотними (з 5,20–2,61 : 1 до 0,55–0,71 : 1), що свідчить про деградаційну трансформацію властивостей ґрунту. Висновки. Установлено, що зі збільшенням терміну іригації зберігаються тенденції щодо змін сольового складу та складу обмінних катіонів чорноземів звичайного та типового, які визначаються якістю поливної води, терміном зрошення, рівнем застосування заходів із хімічної меліорації ґрунтів та культурою землеробства. Визначено ступінь агрогенної трансформації сольового складу та складу обмінних катіонів за довготривалого систематичного зрошення при використанні прісної та мінералізованої води. Доведено, що одним з інформативних індикаторів здоров’я зрошуваного ґрунту є ступінь засолення та солонцюватості, який визначає його якісний стан, родючість, виконання екосистемних послуг і функцій.