Енергетика гумусу та ґрунтової вологи чорнозему в агроценозі: синергетичний аспект

Анотація

Мета. Кількісно оцінити акумульовану гумусом внутрішню енергію та визначити її співвідношення з внутрішнім енергетичним потенціалом діапазону активної вологи за різного рівня гідрофілізації ґрунтових умов та рівня прояву саморегуляції родючості залежно від різних способів обробітку чорнозему в агроценозах Центрального Лісостепу України. Методи. Польовий, агрохімічний (відбір зразків і визначення загального гумусу), статистично­розрахунковий (обґрунтування достовірності отриманих результатів і розроблення статистичних моделей взаємозв’язків), агроекономічний і енергетичний (визначення економічних та енергетичних показників різноротаційних сівозмін). Результати. Дослідження проводили на Драбівському дослідному полі в стаціонарному досліді, закладеному в 1967 р., який налічує 29 різноротаційних сівозмін. Детермінувальним чинником у відтворенні ґрунтотворення чорноземів в агроценозах є забезпечення системою обробітку режиму зволоження, коли досягається оптимальний рівень внутрішньої енергії вологозабезпечення в ґрунтовій товщі, наближеній до запасу енергії при вологості розриву капілярних зв’язків (ВРК), а реалізація потенціалу внутрішньої енергії гумусу можлива лише у виваженому співвідношенні з внутрішньою енергією вологозабезпечення. За розширення співвідношення внутрішньої енергії вологозабезпечення до внутрішньої енергії гумусу відбувається реалізація енергії гумусу, що впливає на підвищення природної та потенційної родючості. Звуження співвідношення енергії вологозабезпечення та енергії гумусу сприяє посиленню мінералізаціїї за наростання аридності ґрунтових умов, що послаблює та знижує продуктивність агроценозу Лісостепу. Висновки. Незалежно від способу обробітку за надмірного зволоження забезпечення вологою агроценозу є високим, а за оптимального і недостатнього зволоження за безполицевих обробітків створюються умови оптимального забезпечення вологою товщі чорнозему. Ґрунтова волога має значення, близькі до значень ВРК, що забезпечує зниження її рухомості, і вологонасичення є найбільш оптимальним для посилення процесів гуміфікації органічних решток і прояву процесів відтворення природного ґрунтотворення в агроценозах за рахунок моделювання непромивного режиму зволоження в агроценозах. Процес гумусотворення в агроценозах відновлюється тоді, коли за проведення ґрунтозахисного мінімального обробітку моделюється режим зволоження, який відповідає природним умовам ґрунтотворення чорноземів.