Характеристики плодів шовковиці з морфологічною різноманітністю в умовах Лісостепу

Анотація

Мета. Визначити господарсько­цінні показники плоду шовковиці в генотипів різного забарвлення і дати їх порівняльну оцінку. Методи. Сучасні стандартні фізико­хімічні (термогравіметричні, спектрометричні, хроматографічні та ін.) і біологічні методи для оцінки якісних показників плодів; методи математичного моделювання та математико­статистичного опрацювання експериментальних даних з використанням комп’ютерних технологій для підрахунку та узагальнення результатів досліджень. Об’єкт досліджень — 6 генотипів видів шовковиці: M. аlba, M. rubrа, M. nigra. Результати. Оцінено стан інтродукції шовковиці в Україні. Установлено значні відмінності між генотипами щодо більшості ознак плодів. Маса плоду сумарно за різновидностями була найвищою в M. rubra — 3,42 г, що на 0,36 г більше за масу плоду M. alba і на 0,30 г — M. nigra. Уміст сухої речовини значно різнився у видів шовковиці — від 17,26 до 27,51%. Найвищим він був у M. alba — сумарно становив 52,15%, найнижчим — у M. nigra — 34,61%. Показник кислотності найбільше варіював у виду M. alba від 0,17% у форми 16­3 до 0,24% у Стамбульської білої. Плоди генотипів M. rubra за всіма факторами мали стабільний коефіцієнт кислотності — 0,14%. Щодо активної кислотності (рН), то за результатами дослідження її вміст у плодах шовковиці можна класифікувати в порядку Morus rubra > Morus alba > Morus nigra. Плоди чорної шовковиці мали найвищий коефіцієнт виходу плодового соку, сумарно за генотипами він становив 135,76%. Висновки. За накопичуванням у плодах шовковиці вмісту сухих речовин для промислової переробки можна рекомендувати генотипи виду M. alba. Для переробки на сік кращими є плоди шовковиці M. nigra. За накопиченням у плодах цього виду найвищої кислотності (2,92%) у поєднанні з умістом сухих речовин можна стверджувати, що для споживання у свіжому вигляді вони є найбільш бажаними.