Вплив азотного живлення та мікродобрив на врожайність і якість зерна пшениці озимої

Анотація

Мета. Підвищити врожайність і якість зерна пшениці озимої, визначити оптимальну дозу азотних добрив та ефективність позакореневих підживлень марганцем і кремнієм. Методи. Польовий із установлення впливу доз азотних добрив, позакореневих підживлень марганцем та кремнієм на врожайність і якість зерна пшениці озимої. Результати. Наведено дані досліджень щодо впливу азотного живлення та позакореневих підживлень мікродобривами на показники продуктивності та якості зерна пшениці озимої. Визначено, що азотне живлення є провідним фактором у підвищенні врожайності зерна та накопиченні в ньому білка. Встановлено оптимальну дозу азоту та ефективність позакореневих підживлень пшениці озимої марганцем і кремнієм. Висновки. Найефективнішою дозою азоту під пшеницю озиму навесні є 110 кг/га, зокрема з унесенням по мерзлоталому ґрунту сульфату амонію N60 та проведенням 2 позакореневих підживлень сечовиною (N30 + N20) у фазах виходу в трубку та колосіння на фоні P60K60 під оранку. Урожайність зерна становила 6,47 т/га, що на 1,79 т/га вище порівняно з контролем без добрив. Із застосуванням навесні сумарної дози азоту на 110 кг/га підвищився вміст білка в зерні пшениці озимої порівняно з контролем без добрив на 1,0% за абсолютного показника 12,3%. Внесення додатково в позакореневе підживлення марганцю та кремнію у фазах виходу в трубку та колосіння сприяло підвищенню врожайності зерна порівняно з фоном мінеральних добрив на 0,20 і 0,31 т/га, уміст білка — на 0,1 і 0,2%. Максимальної врожайності та якості зерна пшениці озимої досягнуто за внесення під оранку P60K60 і проведення 3 підживлень азотом навесні сумарною дозою 110 кг/га з унесенням додатково у фазах виходу в трубку і колосіння марганцю та кремнію. Урожайність зерна становила 6,67 т/га, уміст білка — 12,5%, що вище порівняно з контролем без добрив на 1,99 т/га та 1,2% відповідно.