До проблеми картографування ерозійних процесів

Анотація

Мета. Обґрунтувати застосування даних про магнітну сприйнятливість (МС) ґрунтів як діагностичного критерію ступеня їхньої змитості (еродованості). Методи. Лабораторний, математико-статистичний, геоінформаційний. Результати. Магнітна сприйнятливість ґрунту з високою ймовірністю пов’язана з розподілом умісту гумусу та індексом ерозійної небезпеки. Завдяки встановленій лінійній залежності (на основі обмеженої вибірки — катенарного ряду чорноземів) між умістом гумусу та досліджуваним показником можна рекомендувати аналогічне використання схем установлення змитості на основі зменшення вмісту гумусу. Обґрунтовано водно-ерозійну структуру досліджуваного схилу на основі просторового розподілу значень досліджуваного показника. Висновки. Використавши статистичний зв’язок МС ґрунту з індексом ерозійної небезпеки та вмістом гумусу, можна застосовувати схеми визначення ступеня змитості (еродованості) на основі досліджуваного показника аналогічно схемам на основі зменшення вмісту гумусу. Завдяки експресності та нижчій витратності методу визначення МС ґрунту можна закартографувати та обґрунтувати ймовірну водно-ерозійну структуру схилу на основі щільнішої систематичної сітки відбору ґрунтових зразків.