Випробування різних сортів сорго цукрового в зоні Полісся для потреб біоенергетики

Анотація

Мета. Комплексна оцінка різних сортів і гібридів сорго цукрового вітчизняної селекції для встановлення їх адаптивності в умовах зони Полісся, вивчення особливостей емпіричного виходу з них біогазу та оптимізації технології вирощування для потреб «зеленої» енергетики. Методи. Онтогенетичні особливості та продуктивність різних сортів сорго цукрового вітчизняної селекції вивчено на дослідному полі Інституту сільського господарства Полісся НААН у двофакторному (фактор А — сорт; фактор В — система удобрення) короткостроковому польовому досліді 2017–2018 рр. Результати. За особливостями розвитку рослин сорго цукрового в умовах зони Полісся виділено гібриди, які відрізняються інтенсивністю наростання вегетативної маси незалежно від умов вегетації (динаміка добового приросту становила 1,08–3,44 см/добу). Вивчено інтенсивність флуоресценції у листках сорго цукрового залежно від року та системи удобрення, яка у посушливих умовах становила 400–960 відн. од., а при достатньому зволоженні збільшувалась у 2,1–2,6 раза. В умовах зони Полісся сорти та гібриди сорго цукрового забезпечили надходження біомаси на рівні 38–118 т/га (в перерахунку на суху речовину — 4,7–30,5 т/га). Різна тривалість вегетаційного періоду дає можливість створити динамічний конвеєр надходження біомаси сорго цукрового для заповнення метантеків протягом 34–64 днів. Визначено вміст цукру в рослинах сорго цукрового (4,48–14,99%) та динаміку накопичення його в рослинах (максимум на 21 день від початку цвітіння рослин). Встановлено вміст (10,33–10,79 МДж/кг) і вихід енергії (23,8–205,9 ГДж/га), яка перетворюється на біометан (2233–4952 м3/га). Застосування у дві активні фази розвитку рослин сорго цукрового листкової обробки препаратом Грейнактив-С покращувало ростові процеси рослин на 26%, інтенсивність фотосинтезу — на 48,7, врожайність — на 2–57%, цукристість — на 0,56–3,76%. Висновки. Встановлено, що в умовах Полісся можна успішно вирощувати різні сорти сорго цукрового для потреб «зеленої» енергетики. Вегетативна маса його рослин із урахуванням врожайності (38–118 т/га) забезпечує питомий вихід біометану з одного гектара на рівні 571–4952 м3/га залежно від сорту, гібрида та системи удобрення.