Регулювання меліоративного стану ґрунтів у зоні дії Інгулецької зрошувальної системи

Анотація

Мета. Установити напрями змін хімічних показників і фізико-хімічних властивостей темно-каштанового зрошуваного ґрунту за різних меліоративних навантажень. Методи. Дослідження проведено на дослідних полях Інституту зрошуваного землеробства НААН у зоні дії Інгулецької зрошувальної системи у 2016–2018 рр. із застосуванням польового, кількісно-вагового, візуального, лабораторного, розрахунково-порівняльного та математично-статистичного методів. Результати. Спостереження за хімічним складом поливної води впродовж вегетації рослин дають можливість установити, що у 2016 р. мінералізація поливної води коливалась у межах 1,444–1,813 г/дм3, 2017 р. — 1,130–1,584, в 2018 р. — 1,418–1,891 г/дм3. За взаємодії варіантів системи диференційованого-1 обробітку ґрунту та внесення добрив спостерігалася тенденція зменшення солонцювальної дії слабомінералізованих поливних вод, де було відзначено найбільший уміст поглинутого кальцію відсуми катіонів (69,3%) та найменший уміст токсичних солей водної витяжки ґрунту (0,075%). Уміст магнію і натрію був найбільшим за мілкого безполицевого обробітку (варіант 3) — 32,3 і 3,9% без унесення добрив та 30,7–31,3 і 3,5–3,8% від суми катіонів — за внесення добрив відповідно. Висновки. Застосування різних способів основного обробітку ґрунту та мінеральних добрив неспроможне знизити процес іригаційного осолонцювання. Але за полицевого та диференційованого обробітків, де впродовж ротації сівозміни оранка чергується із мілким безполицевим розпушуванням під культури сівозміни, із застосуванням добрив відзначено найвищий уміст поглинутого кальцію від суми катіонів (69,1–69,3%). При цьому прояв­ляється незначне зни­ження осолонцювання і зростає співвідношення катіо­нів кальцію до натрію у ґрунтовому розчині до 0,61–0,63 од., що й сприяє зменшенню інтенсивності осолонцювання.