Ефективність мінеральних добрив на суходільних луках Прикарпаття

Анотація

Мета. Визначити закономірності формування продуктивності сіяного злакового травостою та показників якості корму залежно від доз і співвідношень мінеральних добрив на дерново-підзолистих ґрунтах Прикарпаття. Методи. Загальнонаукові — гіпотез, індукції і дедукції, аналогії, узагальнення та спеціальні — польовий, лабораторний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. Із мінеральних елементів азот найбільше впливав на продуктивність травостою та показники хімічного складу. За внесення сумарної дози N75 із рівномірним розподілом азоту під кожний із 3-х укосів на різних фонах фосфорно-калійних добрив продуктивність злакового травостою збільшилася на 2,82–3,06 т/га сухої маси, за внесення N150 — на 3,33–4,93 т/га, або відповідно в 1,8–2,1 і 2,5–2,9 раза. З унесенням N75 уміст сирого протеїну в сухій масі збільшився на 2,9–3,2%, за внесення N150 — на 4,2–5,4%, або відповідно в 1,2 і 1,4 раза. За внесення азотних добрив збільшилися також уміст білка, кальцію, магнію, кормових одиниць корму, обмінної енергії, перетравність сухої маси, забезпеченість кормової одиниці корму перетравним протеїном і зменшився уміст безазотистих екстрактивних речовин і калію. Висновки. Залежність продуктивності злакового агроценозу на дерново-підзолистих ґрунтах Карпатського регіону від доз і співвідношень N, P, K мінеральних добрив описується поліномом 2-го ступеня. Найвпливовішим мінеральним елементом щодо підвищення продуктивності і поліпшення якості корму є азот. Він забезпечує найвищу окупність 1 кг добрив приростом урожаю сухої маси, яка за внесення N75 становить 38–41 кг сухої маси, що на 4–5 кг більше, ніж за внесення N150. Азотні добрива поліпшують рівномірність розподілу врожаю за укосами і збільшують уміст сирого протеїну. Приріст урожаю від унесення P60, K90, P30K45 або P60K90 на різних азотних фонах становить 0,28–1,34 т/га з окупністю 1 кг діючої речовини 5–14 кг сухої маси.