Гумусованість і фізико-хімічні властивості чорноземів Лісостепу за мінімізації обробітків і біологізації системи удобрення

Анотація

Мета. Визначити шляхи відновлення родючості чорноземів типового та опідзоленого за тривалого використання мінімізації обробітку ґрунту і біо­логізації систем удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах Правобережного Лісостепу. Методи. Польовий, лабораторний, порівняльно-розрахунковий і статистичний. Зразки ґрунтів за варіантами стаціонарних дослідів відбирали з глибини 0–15, 15–30, 30–45 і 45–60 см. У них визначали вміст загального гумусу, гідролітичну кислотність та суму увібраних основ. Результати. Дослідження проводили в 2-х тривалих стаціонарних дослідах із вивчення впливу систем обробітку ґрунту та удобрення на вміст і запаси гумусу та показники фізико-хімічних властивостей ґрунту. Застосування замість гною соломи та сидератів на чорноземі опідзоленому сприяло підвищенню умісту і запасів гумусу. Поєднання гною, соломи, сидератів і половинної норми мінеральних добрив із застосуванням у сівозміні безполицевого обробітку з періодичною оранкою під буряки цукрові сформувало найвищі запаси гумусу в шарі ґрунту 0–45 см. На чорноземі типовому найкращі показники гумусного стану і фізико-хімічних властивостей були за застосування тривалого безполицевого обробітку та використання соломи, сидератів і мінеральних добрив. Висновки. Мінімізація обробітку ґрунту й біологізація системи удобрення у короткоротаційних сівозмінах Правобережного Лісостепу сприяли збільшенню запасів гумусу, поліпшенню фізико-хімічних властивостей чорноземів типових та опідзолених, що зумовлювало відновлення їх родючості. Найбільше родючість чорнозему типового відновилася за різноглибинного безполицевого обробітку з використанням соломи, сидератів і мінеральних добрив, чорнозему опідзоленого — за безполицевого обробітку з періодичною оранкою та внесенням гною або соломи і сидератів та повного мінерального удобрення.