Оптимізація живлення культур в інтенсивній короткоротаційній сівозміні на дерново-середньопідзолистих ґрунтах Полісся

Анотація

Мета. Виявити та дослідити особливості оптимізації живлення рослин комерційно привабливих культур за використання нанодобрив на різних агрохімічних фонах. Методи. Лізиметричний — проведення стаціонарного досліду, лабораторний — визначення якісних показників, розрахунково-порівняльний — проведення економічної оцінки вирощування культур, математико-статистичний — для визначення достовірності отриманих результатів наукових досліджень. Для позакореневого підживлення культур сівозміни використовували нанодобрива Нано-Мінераліс РК і Nagro. Результати. Наведено отримані впродовж 2016–2020 рр. результати лізиметричних досліджень впливу оптимізації живлення рослин на показники біологічної активності ґрунту, коефіцієнти використання поживних елементів з добрив, урожайність кукурудзи, сої, соняшнику, люпину та продуктивність 5-пільної короткоротаційної сівозміни. Встановлено, що інтенсивність виділення СО2 безпосередньо залежить від надходження в ґрунт органічної речовини. За поєднання мінеральної системи удобрення з позакореневим підживленням посіву нанодобривами завдяки додатковому надходженню в ґрунт кореневих і пожнивних решток рослин відбулося зростання біологічної активності ґрунту на 8–15% порівняно з мінеральним фоном. Застосування нанодобрив сприяє ефективнішому використанню поживних елементів з мінеральних добрив (у середньому на 26–30%), ніж без позакореневого підживлення. Сумісне застосування альтернативно-відновлювальної системи удобрення (побічна продукція попередника, зелена маса сидерата), N62Р60К78 і нанодобрив забезпечує високий рівень продуктивності сівозміни: збір зернових одиниць — 60,1–61,1, кормових одиниць — 101,8–103,3, перетравного протеїну — 7,6–7,62 ц/га. Висновки. Оптимізація живлення рослин на малородючих дерново-середньопідзолистих ґрунтах має поєднувати цілісний комплекс заходів: агротехнічних, організаційних (сівозміна), агрохімічних (вапнування, залучення усіх наявних місцевих органічних матеріалів на добриво, використання сучасних мінеральних добрив і препаратів інноваційного виробництва для позакореневого підживлення рослин). Дефіцит елементів живлення за критичними фазами розвитку культур слід забезпечувати за використання нанодобрив у системі позакореневого живлення рослин. Поєднання мінеральних добрив (N62Р60К78 на 1 га сівозмінної площі), побічної продукції і нанодобрив нового покоління (Нано-Мінераліс РК і Nagro) підвищує біологічну активність ґрунту, коефіцієнти використання елементів живлення з ґрунту та добрив, що забезпечує отримання врожайності зерна кукурудзи на рівні 9,30–9,43 т/га, сої — 2,54–2,62, соняшнику — 2,70–2,73, люпину вузьколистого — 2,83 т/га, що на 18,5–24,1% перевищує мінеральну систему удобрення.