Адаптивна система аграрного виробництва в умовах нестійкого зволоження

Анотація

Мета. Аналіз сучасного використання агроресурсного потенціалу регіону Полтавщини, опрацювання перспективних, високоприбуткових, адаптованих до умов нестійкого зволоження моделей виробничої діяльності. Методи. Для оцінки ефективності сучасної поширеної практики ведення аграрного виробництва в регіоні використовували усереднені за останні 5 років (2016–2020 рр.) статистичні дані Держкомстату України по Полтавській області. Для встановлення агропотенціалу природної та ефективної родючості чорнозему типового задіяно інформаційну базу тривалих агротехнічних дослідів Полтавської дослідної станції. Отримані результати використовували при опрацюванні перспективних варіантів розвитку ДП «ДГ ім. 9 січня» Хорольського р-ну Полтавської обл. Комп’ютерне багатоваріантне імітаційне моделювання здійснювали за допомогою програмного комплексу «Агроекосистема». Результати. Сучасна поширена практика рослинницької спеціалізації у Полтавській обл. вирізняється високою нестабільністю продуктивності основних польових культур. У цих умовах середня за 7 років прибутковість 1 га ріллі становить 270 у. о.Комп’ютерне імітаційне моделювання перспективних варіантів виробничої діяльності агропідприємства в Лівобережному Лісостепу показало, що вдосконалення його галузевої структури на біоенергетичній основі дає змогу кардинально підвищити прибутковість виробничої діяльності, істотно зміцнити її сталість і стійкість до зовнішніх негативних факторів, зокрема до дефіциту зволоження. Це досягається приведенням у відповідність до потреб тваринництва структури посівних площ, підвищенням продуктивності дійного стада, організацією виробництва м’ясо-молочної продукції, цукру, олії та біоенергії, сертифікацією отриманої продукції як органічної, що в перспективі дасть змогу збільшити чистий прибуток до 8 тис. у. о./га. Освоєння технології тривалого зберігання цукрової сировини з отриманням жому впродовж усього холодного періоду року, будівництво елеватора та сучасних сховищ для грубих і соковитих кормів, формування достатнього на випадок несприятливих умов вегетації страхового фонду, а також високий рівень фінансового самозабезпечення дадуть змогу істотно зміцнити сталість і стійкість виробничої системи до несприятливих факторів, зокрема агрометеорологічних. Висновки. Міжгалузева біоенергетична оптимізації аграрного виробництва стосовно агроресурсного потенціалу лівобережної частини лісостепової зони без зрошення значно підвищує сталість виробничої діяльності. При цьому заощаджується значна кількість хіміко-техногенних ресурсів і забезпечуються власні енергетичні потреби, що дає змогу значно знизити собівартість продукції та збільшити прибутковість сільськогосподарських підприємств.