Моніторинг погодних умов осінньо-зимового періоду та їх вплив на морозостійкість рослин ожини звичайної (Rubus fruticosus L.)

Анотація

Мета. Визначити стійкість сортів ожини звичайної до низьких температур у польових і лабораторних умовах; виділити найбільш стійкі сорти та дослідити вплив погодних умов на стан їхньої перезимівлі. Методи. Лабораторний, польовий, аналітичний. Результати. Проведено моніторинг погодних умов осінньо-зимового періоду 2019/20 та 2020/21 рр. Установлено, що зимові місяці цих років істотно різняться між собою за температурним режимом, кількістю та видом опадів. Відзначено, що найвищим рівнем морозостійкості в польових умовах характеризувався сорт Cacanska Bestrna (12,2 бал.). Середній рівень морозостійкості властивий сортам Heaven Can Wait (17,0 бал.), Loch Tay (14,5 б) та Triple Crown(19,2 бал.). Результати досліду з проморожування в штучних умовах показали, що брунька та частина стебла на зрізі через бруньку є найбільш вразливими до низьких температур, найменш вразлива — середня частина пагона. Найменшого підмерзання за штучного проморожування до–25°С зазнали бруньки сортів Triple Crown та Loch Tay, що свідчить про їхню потенційну морозостійкість і стабільніше плодоносіння. Висновки. Вдалим періодом для проведення польових досліджень із морозостійкості сортів ожини звичайної з огляду на погодні умови виявився зимовий період 2020/21 рр., що характеризувався значними температурними змінами (температурний мінімум січня — –20°С, лютого — –18°С) та різкими відлигами (до +4,5°С). Визначено, що погодні умови зими 2019/20 рр. негативно не вплинули на стан рослин у польових умовах. Проте допускаємо, що погодні умови осені 2019 р. сприяли тривалішому періоду росту пагонів, який спричинив зниження стійкості рослин до низьких температур. Установлено потенційний рівень морозостійкості досліджуваних сортів за лабораторних умов проморожування до температури –25 та –30°С.