Вуглецево-секвестраційна здатність чорнозему типового в агроценозах

Анотація

Мета. Оцінити секвестраційні ґрунтові можливості чорнозему типового за довгострокового (45 років) застосування низьковуглецевих ґрунтозахисних способів обробітку і органо­мінеральних систем удобрення порівняно з оранкою в агроценозах центральної частини Лісостепу України. Методи. Польовий — для встановлення зміни кількісного і якісного станів гумусу в сівозмінах за різних систем удобрення і обробітку, лабораторно­аналітичний — для визначення вмісту загального та лабільної органічної речовини, математико­статистичний — для оцінювання достовірності отриманих даних. Результати. Вплив типу сівозміни на зростання вмісту гумусу залежить від удобрення і способу обробітку: у шарі ґрунту 0–20 см без внесення добрив надбавка гумусу в сівозміні А відносно сівозміни В становила +0,17%, тоді як за безполицевого та поверхневого способів обробітку надбавка була меншою в 1,7 та 2,1 раза. У разі внесення добрив надбавка гумусу за оранки та безполицевого обробітку становила +0,14–0,15%, а за поверхневого була вищою в 1,33–1,42 раза. У досліджуваних сівозмінах А і В в шарі ґрунту 0–20 см утворення С–СО2 ЛОР за безполицевого і поверхневого обробітку було достовірно вищим порівняно з оранкою, а тому в шарі ґрунту 0–20 см без внесення добрив вплив сівозмінного фактора на запас С–СО2 ЛОР був вищим. У разі внесення добрив за безполицевого обробітку ефективність впливу сівозмінного фактора на запас ЛОР знижувалась, а за поверхневого обробітку зросла порівняно з оранкою та безполицевим обробітком. Висновки. Чорноземи типові центральної частини Лісостепу України мають високу секвестраційну здатність в агроценозах короткоротаційних сівозмін, яка посилюється на 15–20% за систематичного застосування низьковуглецевих технологій обробітку: безполицевого та поверхневого способів обробітку порівняно з оранкою. За органо­мінеральної системи удобрення відбувається посилення секвестраційної здатності чорнозему в шарі ґрунту 0–20 см за безполицевого обробітку та має тенденцію до її зниження за поверхневого обробітку порівняно з оранкою. Взаємодія факторів запасу гумусу та С–СО2 ЛОР в сівозміні А була більш ефективною в 3,12 раза порівняно з сівозміною В, що свідчить про визначальне значення типу сівозміни у формуванні секвестраційної здатності чорнозему. Система удобрення задає темпи зростання секвестрації, а спосіб обробітку — характер прояву накопичення оксиду карбону в чорноземі агроценозу.