Ефективність використання мікроелементів у позакореневому підживленні сої в умовах Лісостепу Західного

Анотація

Мета. Визначити вплив використання в позакореневому підживленні мікроелементів у вигляді висококонцентрованих рідких добрив на динаміку формування площі листкової поверхні, фотосинтетичний і симбіотичний потенціал, показники індивідуальної продуктивності та врожайності насіння сої. Методи. Польовий, лабораторний, кількісно­ваговий, порівняльнорозрахунковий, математико­статистичний. Результати. Погодні умови в роки проведення досліджень (2021–2022 рр.) відзначалися істотними відхиленнями від середніх багаторічних значень за показником «середньодобова температура повітря» — у бік перевищення, за кількістю опадів — в окремі місяці спостерігався дефіцит опадів, у деякі — їх надмірна кількість, що істотно впливало на ріст і розвиток рослин сої, формування врожаю насіння її досліджуваних сортів. Вплив мікроелементів на зазначені показники значно різнився за роками досліджень. У середньому за роки досліджень 2­разова обробка посівів у фазах 4–5 трійчастих листків та початку цвітіння мікроелементами забезпечила зростання площі листкової поверхні в сортів Сіверка на 3,9–21,7%, Паллада — 3,7–20,6%, фотосинтетичного потенціалу — відповідно на 2,4–15,3 та 2,7–16,0%, загального симбіотичного потенціалу — на 32,1–74,3% та 22,6–59,3% порівняно з контролем. Кількість бобів на 1 рослині сорту Сіверка зросла порівняно з контролем на 6,5–21,2%, кількість насінин з 1 рослини — на 13,8–31,0%, маса насіння з 1 рослини — на 11,1–27,8%, маса 1000 насінин — на 1,8–6,3%. У сорту Паллада кількість бобів і насінин на 1 рослині збільшилася на 5,9–29,0 та 8,4–30,5%, маса насіння з 1 рослини та 1000 насінин — на 7,5–41,8 та 2,1–9,0% відповідно. Урожайність насіння підвищилася в сортів Сіверка з 2,73 т/га на контролі до 2,79–2,98 т/га у досліджуваних варіантах, Паллада — з 2,57 до 2,62–2,81 т/га, або відповідно на 2,2–9,2 та 1,9–9,3%. Висновки. Використання мікроелементів у вигляді висококонцентрованих рідких добрив для позакореневого підживлення сої у фазах 4–5 листків і початку цвітіння позитивно впливає на формування площі листкової поверхні, показники фотосинтетичного та симбіотичного потенціалу, індивідуальної продуктивності та врожайності насіння. Серед досліджуваних варіантів найбільш ефективним для позакореневого підживлення було використання висококонцентрованого рідкого добрива Хімік Бор, найменш ефективним — використання Хімік Марганець або Хімік Мідь.