Темно-бура плямистість ячменю озимого в умовах Лісостепу Західного

Анотація

Мета. Визначити сорти ячменю озимого з високою стійкістю до збудника темно­бурої плямистості в умовах Лісостепу Західного. Методи. Польові — для оцінки динаміки розвитку захворювання на сортах ячменю озимого; лабораторні — для ідентифікації збудника темно­бурої плямистості ячменю озимого; аналітичні та математично­статистичні — для розрахунку розвитку хвороби. Результати. Встановлено, що загалом ступінь ураження ячменю озимого темно­бурою плямистістю залежить від фази розвитку культури, проте у фазі молочної стиглості він найвищий. Упродовж років досліджень (2021–2023) інтенсивність розвитку темно­бурої плямистості залежно від сорту становила 0,5–17,5%. Найістотніше уражувався сорт Збруч (1,5–17,5%), дещо менше — Снігова королева (1,0–15,0%), а сорт Дарій (0,5–11,5%) мав найвищу стійкість. У сприятливих для розвитку збудника темно­бурої плямистості умовах менший ступінь ураження мали також сорти Достойний і Валькірія. Висновки. Досліджувані сорти ячменю озимого характеризувалися різним ступенем стійкості до темно­бурої плямистості. У фазах кущіння та виходу в трубку розвиток хвороби був помірний. Найінтенсивніший розвиток темно­бурої плямистості спостерігали у другій половині вегетації у фазі молочної стиглості. За трирічний період досліджень виділено сорти Достойний, Валькірія, Дарій, які буде рекомендовано селекціонерам для створення сортів ячменю озимого з високою стійкістю до темно­бурої плямистості.