Нормалізований диференційний вегетаційний індекс ріпаку озимого залежно від різних норм азотних добрив за поєднаного використання інгібітора нітрифікації

Анотація

Мета. Установити взаємозв’язок і фактичну кореляцію між рівнем нормалізованого диференційного вегетаційного індексу (НДВІ) та врожайністю насіння ріпаку озимого за поєднаного використання різних норм азотних добрив у вигляді КАС­32 та інгібітора нітрифікації (ІН) 3,4­диметилпіразолфосфат. Методи. Польовий (стаціонарний дослід), лабораторний (агрохімічний аналіз ґрунтових і рослинних зразків), аналітичний (системний аналіз багаторічних результатів польового досліду і метеорологічних спостережень), математико­статистичний, кореляційного і регресивного аналізів, математичного моделювання та емпіричного узагальнення встановлених закономірностей. Результати. Нормалізований диференційний вегетаційний індекс у середньому за 3 міс. у варіантах досліду був вищим у 2018 р. (0,43–0,52), урожайність ріпаку озимого також була на найвищому рівні (3,12–3,85 т/га). В інші 2 роки досліджень (2020 та 2021) НДВІ в середньому за 3 міс. у варіантах досліду був нижчим порівняно з 2018 р. і становив у 2020 р. 0,38–0,45, 2021 р. — 0,36–0,41. Урожайність ріпаку озимого також була на нижчому рівні в 2020 та 2021 р. досліджень порівняно з 2018 р., у 2020 р. вона становила 2,21–2,98 т/га, 2021 р. — 2,11–2,70 т/га. Висновки. Установлено, що коефіцієнт кореляції НДВІ з урожайністю ріпаку озимого був високим (0,95–1,0) за вимірів у квітні в усіх варіантах досліду за всіма роками досліджень.