Кластери як дієвий інструмент організаційно-економічного механізму забезпечення сталого розвитку сільських територій

Анотація

Мета. Здійснити науково­методичне обґрунтування доцільності формування кластерів як дієвого інструменту організаційно­економічного механізму забезпечення сталого розвитку сільських територій. Методи. Застосовано загальні наукові підходи, як­от діалектичний, системний та синергетичний, а також спеціальні методи: абстрактно­логічний (прийоми індукції та дедукції, аналогії та співставлення), метод теоретичного узагальнення, структуризації, аналізу й синтезу, монографічний, різноманітні прийоми економіко­статистичного методу. Результати. Досліджено теоретичні засади та наукові підходи до формування кластерів і процесу кластеризації на сільських територіях; описано та проаналізовано позитивний досвід практичного створення і функціонування кластерів у Волинській обл.; виокремлено й систематизовано основні принципи та завдання організації кластерів; розроблено пропозиції щодо перспектив кластеризації на сільських територіях з метою ефективної реалізації їх наявного соціально­демографічного і виробничо­економічного потенціалу. Висновки. Досвід функціонування кластерних об’єднань на сільських територіях Волинської області, який забезпечується зусиллями підприємницьких, комунальних, кредитно­фінансових і наукових структур, органів державної влади та місцевого самоврядування, свідчить про те, що саме розвиток кластерів може сприяти підвищенню загального рівня конкурентоспроможності сільської території, покращенню її інвестиційного потенціалу та економічного зростання, покращенню якості життя сільського населення. Обґрунтовано стратегічні орієнтири сталого розвитку сільських територій, які враховують сформований вектор розвитку держави та базуються на ефективному функціонуванні самоврядних, конкурентоспроможних і фінансово стійких сільських громад, створення на їх базі кластерних об’єднань. Отримані результати, сформульовані висновки та пропозиції сприятимуть розв’язанню теоретичних і практичних проблем формування агровиробничого циклу на основі «ланцюга доданої вартості», розвитку конкуренції, створенню нових робочих місць, збільшенню інвестицій, вирішенню екологічної та продовольчої проблеми як основи сталого розвитку сільських територій в Україні.