Меди різного ботанічного походження: вимоги щодо якості

Анотація

Мета. Дослідити органолептичні та фізико­хімічні властивості меду різного ботанічного походження, що був відібраний під час проведення організованої ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» виставки­ярмарку «БДЖІЛЬНИЦТВО­2023 (літо)», та перевірити його на відповідність чинній нормативній документації. Методи. Аналіз органолептичних та фізико­хімічних характеристик зразків меду здійснювали згідно з ДСТУ 4497: 2005 «Мед натуральний. Технічні умови». Мелісопалінологічний аналіз проводили із застосуванням мікроскопічного методу, а ідентифікацію пилкових зерен медоносів — за допомогою атласу та з використанням електронних баз даних пилку [Pal dat]. Результати. Проаналізовано 27 зразків меду різного ботанічного походження. Усі зразки мали рідку консистенцію; колір меду залежно від ботанічного походження змінювався від прозорого, світло­жовтого, жовтого до темного з коричневим відтінком. Що стосується фізико­хімічних властивостей, то мед із акації мав вологість 16,6 –18,2%; з гречки 17,0–18,6%, з липи — 17,2±0,4%, а з різнотрав’я — 18,8±0,7%. Найменшим середнім значенням ферментативної активності характеризувався мед з акації — 12,0±0,9 од. Готе, а найвищим показником діастази відзначався мед з гречки — 37,6±4,6 од. Готе. Вміст гідроксиметилфурфуролу (ГМФ) у меді з акації варіював від 1,24 до 13,3 мг/кг, у меді з гречки — від 1,92 до 17,5 мг/кг, у меді з липи — від 1,53 до 3,46 мг/кг. Середнє значення вмісту проліну в меді з соняшнику становило 229,5±18,3 мг/кг, в меді з акації — 185,0±3,6 мг/кг. Висновки. Досліджені меди різного ботанічного походження за органолептичними та фізико­хімічними показниками відповідали вимогам ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови», за винятком медів з акації та соняшнику — вони не відповідали вимогам національного державного стандарту України за вмістом проліну. Водночас усі зразки відповідали міжнародним вимогам.