Секвестраційна здатність сівозмін з довгою ротацією центральної частини Лісостепу

Анотація

Мета. Установити закономірності формування обсягів емісії С СО2 агрофітоценозами 7–10­пільних сівозмін і депонуванням діоксиду вуглецю в системі «ґрунт — атмосфера — сільськогосподарські культури» для оцінювання потенціалу секвестраційної здатності агроценозів сівозмін із довгою ротацією для умов центральної частини Лісостепу України. Методи. Польовий, агрохімічний (відбір зразків і визначення загального гумусу), статистично­розрахунковий (для обґрунтування достовірності отриманих результатів і розробки статистичних моделей взаємозв’язків). Дослідження проводили на Драбівському дослідному полі в стаціонарному досліді, який закладено в 1967 р. та налічує 29 різноротаційних сівозмін. Результати. За сівозмін із довгою ротацією уміст і запаси загального гумусу, вуглецю гумусу та в перерахунку на запаси Сг і Сорг СО2 (у перерахунку на депонований СО2) у шарі 0–20 см були вищими на 0,14 і 0,08% відповідно, ніж за короткоротаційних сівозмін, у шарі ґрунту 20–30 см — на 0,13 і 0,07% відповідно до вмісту гумусу Сг, тоді як запаси Сг та Сорг СО2 були рівними. У товщі 0–30 см за 7–10­пільних сівозмін уміст гумусу був вищим на 0,13%, Сг — 0,08%, запаси Сг та Сорг­СО2 — на 15,6 т/га порівняно із сівозмінами з короткою ротацією. За 7–10­пільних сівозмін значення параметрів гумусного стану за медіаною було вищим порівняно із середнім значенням і тяжіло до верхнього типового значення вмісту гумусу в нормованому інтервалі значень, що свідчить про зростання вмісту і запасів гумусу. Оцінним критерієм секвестраційної здатності і продуктивності сівозмін нами прийнято співвідношення між депонуванням Сорг СО2 в основну продукцію до С СО2 від мінералізації гумусу та побічної продукції. Виявлено, що С СО2 від мінералізації змінюється в межах 18–31 т/га. Висновки. Депонування Сорг СО2 за 7–10­пільних сівозмін становить 31–54 т/га. Оцінним критерієм секвестраційної здатності та продуктивності прийнято співвідношення Сорг СО2 до Смін СО2, яке має перевищувати 1,5:1 на користь депонування органічного вуглецю в основну продукцію і гумус. У загальному ряду сівозмін за 7–10­пільних сівозмін найефективнішими виявилися: № 5 (50% — зернові, 20 — просапні, 30 — однорічні трави); № 9 (50% — зернові, 10 — бобові, 20 — просапні, 20% — однорічні трави); № 2 (50% — зернові, 20 — технічні, 20 — горох, 10% — однорічні трави); № 17 (40% — зернові, 20 — бобові, 30 — технічні, 10% — однорічні трави).