Потенціал продуктивності органогенних і мінеральних ґрунтів Західного Полісся

Анотація

Мета. Здійснити порівняльне оцінювання продуктивності зональної сівозміни, типових і малопоширених кормових культур, а також сівозміни, що включає нові для Західного Полісся кукурудзу на зерно, соняшник, сою і сорго. Методи. Дослідження проводили на Сарненській дослідній станції Інституту водних проблем і меліорації НААН на меліорованому масиві «Чемерне» з дерново­підзолистими та торфовими ґрунтами й у п’яти польових дослідах: 1 — стаціонарний 30річний (1980–2011 рр.) із зернотрав’яною зональною сівозміною, 2 — з місцевими травами і травосумішками (2008–2010 рр.), 3 — з малопоширеними в регіоні багаторічними кормовими культурами (2008–2010 рр.), 4 — з малопоширеними однорічними кормовими культурами (2008–2010 рр.), 5 — у сівозміні з лісостеповими і степовими культурами (2021–2023 рр.). Використовували такі методи: аналітичний, польові, лабораторні та статистичного аналізу. Результати. Під час довгострокового досліду встановлено, що за максимальними показниками врожайності культур сівозміни у разі систематичного застосування добрив у найсприятливіші роки, що імітують роботу меліоративної системи, її продуктивність становила 9,0 т к. од./га. З традиційних кормових культур перевагу на органогенних і мінеральних ґрунтах має стоколос безостий, урожайність якого в чистому посіві та травосумішках на фоні мінеральних добрив становить 7,5 т к. од./га. Для аграрних виробничих систем з розвинутим тваринництвом можна також рекомендувати сівозміну з малопоширених кормових, як­от: гірчак забайкальський, козлятник східний, пайза, редька олійна. Максимальна продуктивність такої сівозміни на органогенному ґрунті сягає 90 т/га, на мінеральному — 70 т/га зеленої маси, або відповідно 18 та 13 т к. од./га. Оцінювання продуктивності сівозміни з нових для регіону зернових культур за основною продукцією показало, що у разі органічної системи удобрення в середньому за роками досліджень цей показник на дерново­підзолистому ґрунті збільшується з 6,0 т к. од./га у контролі до 7,0 т к. од./га, у разі мінеральної — до 7,8, а у разі органо­мінеральної системи — до 8,7 т к. од./га. На торфовому ґрунті він збільшується з 3,5 т к. од./га відповідно до 4,5; 5,7 та 6,6 т к. од./га. Висновки. Середні та максимальні (водна меліорація) рівні продуктивності органогенного і мінерального ґрунтів за оптимізації їх поживного режиму свідчать про значний потенціал виробництва продукції рослинництва у регіоні. На органогенному ґрунті середній вихід зеленої маси становив 12,7 т/га, максимальний — 16,6 т/га, а на мінеральному — відповідно 11,8 й 15,2 т/га. Для виробничих систем тваринницької спеціалізації в зоні Західного Полісся слід рекомендувати сівозміну з малопоширених кормових культур, за рослинницької спеціалізації — сівозміну, що включає кукурудзу на зерно, соняшник і сою.