Порівняльна оцінка методів діагностики ожиріння у коней

Анотація

Мета. Здійснити діагностику ожиріння у коней з використанням різних фізичних методів і визначити можливість застосування цих методів у практичній ветеринарній медицині. Методи. Загальне клінічне обстеження проводили за стандартними методиками. Фізичний стан коней визначали за 9­бальною системою оцінки кондиції тіла (система Хеннеке) двома незалежними фахівцями. Морфометричні показники визначали мірною стрічкою KERBL (Німеччина). Масу тіла розраховували за формулами Мілнера і Хьюітта, Енсмінгера та INRA. Ультразвукове дослідження товщини підшкірного жиру проводили апаратом SonoScape X5 (Китай). Статистичний аналіз даних здійснювали за допомогою програми Minitab 19. Використовували непараметричні показники: медіану і квартилі Q1 та Q3; достовірність різниці між групами оцінювали за критерієм Манна­Уітні (*p ≤ 0,05), кореляційні зв’язки — за критерієм Спірмена. Результати. Встановлено, що коні з ожирінням мають більші розміри тіла порівняно з тваринами з нормальною вгодованістю і морфологічно характеризуються вищими показниками бальної оцінки фізичного стану, довжини тіла та обхвату грудної клітки. Формульний розрахунок маси тіла підтвердив, що у коней з надмірною вагою вищі показники маси тіла порівняно з тваринами з нормальною вгодованістю, проте фактичне зважування показало достовірно більші відмінності, що свідчить про обмеженість формул для визначення ступеня ожиріння. Розподіл жиру підшкірної клітковини мав тенденцію до накопичення у різних анатомічних областях і достовірно змінювався в ділянці крупа (60 мм у дослідній групі проти 47 мм у контрольній) та середньої третини шиї (14 мм у дослідній групі проти 10 мм у контрольній), що вказує на важливість моніторингу цих областей для діагностики ожиріння. Висновки. Для початкового визначення підвищеної маси тіла у коней можна застосовувати методи оцінювання фізичного стану та формульну оцінку, проте ці методи не дають можливості встановити ступінь ожиріння. Для визначення ожиріння у коней рекомендується проводити ультразвукову візуалізацію підшкірної клітковини в ділянці крупа, холки та середньої третини шиї.