Оптимізаця умов формування продуктивності сої за різних обробітків в агроценозі

Анотація

Мета. Дослідити вплив різних систем основного обробітку ґрунту і фону живлення на ріст, розвиток і формування продуктивності сої на чорноземі опідзоленому в зоні Лісостепу Центрального. Методи. Польовий (визначення взаємодії об’єкта досліджень із біотичними та абіотичними чинниками), вимірювально­ваговий (біометричні показники росту й розвитку рослин, визначення рівня врожайності та встановлення параметрів структури врожаю), математико­статистичний (обробка експериментальних даних). Результати. Визначено оптимальні технологічні способи обробітку ґрунту, які забезпечують сприятливі агрофізичні умови чорнозему опідзоленого (2021–2023 рр.) й найбільші прирости зернової продуктивності сої сорту Муза. Найсприятливіші умови складення ґрунту в шарі 0–30 см створювалися за традиційної оранки з показниками щільності в межах оптимальних значень — 1,05–1,16 г/см3 за загальної шпаруватості 53,18–61,20% і шпаруватості аерації 28,32–48,41%. Традиційна оранка і поверхневий обробіток у середньому забезпечили найвищі показники врожайності — 2,23–3,12 і 2,2–3,10 т/га та істотний приріст додаткового врожаю — 0,48–0,89 т/га, або 21,5–39,9% і 0,50–0,90 т/га, або 22,7–40,9% у варіантах з внесенням добрив і без них. Внесення добрив дозою N45Р45К45 у комплексі з 2­разовим позакореневим підживленням органо­мінеральним добривом на основі гумату калію зі збалансованим умістом макро­ і мікроелементів було ефективним, сприяло оптимізації живлення рослин сої і забезпечило найвищий приріст за дослідом — 0,72–0,90 т/га (29,9–40,9%). Висновки. Результати 3­річних досліджень свідчать про однакову ефективність традиційної оранки (на 20–22 см) і поверхневого тривалого обробітку (на 8 см) на фоні оптимальної дози добрив (N45P45K45) у поєднанні з позакореневим підживленням гуматом калію в етапи органогенезу ВВСН 11 13 і ВВСН 61 62. Ці варіанти забезпечили формування найбільшої кількості бобів на 1 рослині — 47,8 і 47,6 шт.; насінин — 110,4 і 110,9 шт.; маси насіння — 22,0 і 22,2 г; маси 1000 насінин — 199,3 і 198,4 г та максимальний рівень урожайності сої — 3,12 і 3,10 т/га з достовірно вищим приростом додаткового врожаю залежно від фону живлення — 0,89 і 0,90 т/га, або 39,9 і 40,9%.