Теоретико-прикладні аспекти формування системи управління екологоорієнтованим розвитком аграрного сектору на інноваційних засадах

Анотація

Мета. Обґрунтувати теоретико­прикладні аспекти формування системи управління екологоорієнтованим розвитком аграрного сектору на інноваційних засадах. Методи. Теоретико­методологічною основою дослідження є комплексний підхід, який враховує взаємоузгоджений розвиток економічних, екологічних і соціальних процесів. Для його здійснення використовували загальнонаукові й спеціальні економічні методи: діалектичний — для узагальнення законодавчих та нормативних актів, наукових праць учених щодо проблематики оптимізації системи управління аграрного сектору на інноваційних засадах; статистичний — для визначення динаміки показників частки інтегрованих технологій на захист і відновлення ґрунтів, підземних, поверхневих вод у структурі капітальних вкладень; графічний — для наочної візуалізації даних та ілюстрації досліджуваних явищ; аналізу й синтезу — для обґрунтування інституційних засад розвитку екологоорієнтованого аграрного сектору, а також абстрактно­логічний підхід — для теоретичного узагальнення та формулювання висновків. Інформаційно­правову базу дослідження становили законодавчі акти України, офіційні матеріали Державної служби статистики України. Результати. Визначено й узагальнено сучасні напрями модернізації сільського господарства, розкрито функції інституцій, відповідальних за екологічну політику на різних рівнях управління; обґрунтовано концептуальну схему формування й розвитку екологічної політики в аграрному секторі; виявлено стримуючі фактори екологоорієнтованого розвитку сільськогосподарського виробництва. На підставі досліджень означено теоретичні й прикладні аспекти формування системи управління екологоорієнтованим розвитком аграрного сектору в контексті євроінтеграційних процесів, що передбачають інноваційність виробничої діяльності. Висновки. Науково обґрунтовано критично важливу роль регіональних інституцій для забезпечення ефективного управління екологоорієнтованим розвитком аграрного сектору. Інституції Карпатського регіону України, відповідальні за екологічну політику, здатні формувати більш адаптоване, оперативне й ефективне управління екологоорієнтованим розвитком аграрного сектору, сприяючи збереженню природних ресурсів і поліпшенню якості життя населення.