Глобальне потепління як чинник зростання інвазійності сегетальних видів рослин у Західному Лісостепу

Анотація

Мета. Виявити зв’язок між кліматичними змінами, зокрема між температурними і гідротермічними показниками, та поширенням інвазійних видів рослин на території Західного Лісостепу України. Проаналізувати кліматичні тренди, які можуть сприяти адаптації, розмноженню й експансії чужорідних видів у нові середовища. Методи. Використовували методи багаторічного моніторингу температурних показників і кількості опадів, розрахунку гідротермічного коефіцієнта, статистичного аналізу динаміки кліматичних даних, а також таксації інвазійних видів для візуалізації й аналізу просторових змін. Джерелом кліматичних даних слугували відкриті архіви метеорологічних станцій, а інформації про флору — результати польових досліджень і фітогеографічні огляди. Кореляційні коефіцієнти та їх статистичну значущість обчислювали з використанням статистичного пакета SPSS. Урожайність визначали із застосуванням стандартних для регіону агротехнічних заходів, а відмінності між контрольними й експериментальними групами рослин оцінювали методом однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA). Зміни флори і фауни аналізували за індексами різноманітності Шеннона та Сімпсона. Результати. Встановлено, що впродовж аналізованого періоду (2005–2024 рр.) середньорічна температура повітря підвищувалася на 0,9–1,2 °C, збільшувалася тривалість вегетаційного періоду. Водночас зростала тривалість періодів літньої посухи, що створювало сприятливі умови для поширення ксерофільних інвазійних видів, зокрема Heracleum sosnowskyi Manden. (борщівник Сосновського), Impatiens glandulifera Royle (розрив­трава залозиста), Ambrosia artemisiifolia L. (амброзія полинолиста), Solidago canadensis L. (золотарник канадський). Висновки. Існує тісний зв’язок між зміною клімату й поширенням інвазійних видів рослин у Західному Лісостепу. Підвищення температури, зменшення кількості опадів у літній період і подовження вегетаційного сезону сприяють закріпленню чужорідних видів у нових екотопах. Результати дослідження як з наукового, так і з практичного погляду можуть слугувати важливою інформативною базою, необхідною для прогнозування ризиків біологічних інвазій та розроблення регіональних стратегій екологічної адаптації екосистем до кліматичних змін, а також для розширення і поглиблення подальших наукових досліджень.